Боєчко Марія (*15 травня 1953, Мишин) — українська письменниця, поетеса, авторка пісень, журналіст, видавець. 21 жовтня 2007 року у місті Києві Міжнародним благодійним фондом Святої Марії у приміщенні Українського дому присвоєно почесний титул «Українська Мадонна».
Богдан Михайлович Вандяк (* 15 травня 1959, Заліщики Бучацького району Тернопільської области — український художник, поет.
Володисла́в Іва́нович Грабан (*15 травня 1955, Костомлати) — поет. Член Національної спілки письменників України.
... Читати далі
Вдовиченко Максим Іванович (*14 травня 1876, Зозів — †2 січня 1928, Франція) — поет, перекладач. Справжнє ім'я та прізвище — Максим Гаврилюк.
Уривки з творів
“Я ще живий “:
Свободу я люблю над все,
Життя за неї рад оддати.
-=----------------------------------
А що ж у світі я покину,
Що в заповіт полишу я?
Нащо я жив, над чим трудився,
Яка була мета моя?
... Читати далі
Мико́ла Маркія́нович Боровко́ (13 травня 1948, село Борщів Баришівського району Київської області) — український поет. Член Національної спілки письменників України від 4 квітня 2000 року. Заслужений працівник освіти України (1991).
Вербич Віктор Олексійович (*13 травня 1956 року), село Грибовиця Іваничівського району Волинської області) — український поет, есеїст, критик, публіцист, журналіст, перший лауреат літературної премії імені Пантелеймона Куліша.
Кость (Костянти́н) Миха́йлович Герасиме́нко (* 28 квітня (11 травня) 1907, с. Прихідьки, нині Пирятинського району Полтавської області — † 26 або 27 вересня 1942) — український поет, драматург. ... Читати далі
Я получил письмо из Германии. Мне писал мой друг. Нас свела работа. Он помогал улучшить водоснабжение нашего города.
У нас протекает Днепр. А вода подается в квартиры по часам. О горячей воде все мы уже давно забыли.
Адольф Вагнер — так его звали, свалился как снег на голову. Его прислала организация пенсионеров-специалистов. Там, в недрах старого Запада есть такое. Чтоб старые люди не чувствовали ненужность своих знаний и умений.
Мы проработали с ним месяц. Среди июльской жары, бесконечных вопросов и бестолковых ответов.
Прощаясь, он спросил меня, почему мы так бестолково живем, и так много пьем.
И вот он писал спустя год. Извинялся за долгое молчание. Ссылался на занятость и поездку в Гвинею. Потом он катался на лыжах. В Альпах. И не удачно упал.
Я вспомнил все наши разговоры с ним. Адольф Вагнер стоял передо мной. Как живой. Старику восемьдесят лет. Во время войны он был десантн
... Читати далі
