Леоні́д Ники́форович Го́рлач (Ковале́нко) (*4 квітня 1941, Ріпки) — український поет. Лауреат Шевченківської премії 2013 року за збірку поезій «Знак розбитого ярма».
Одна з поезій що стала піснею
Мамине вікно
Усе, що нами пройдено-прожито, Ми беремо в дорогу на добро. І пахне нам степами рідне жито, І б'є у згадки хвилями Дніпро.
Приспів: Хто в мандрах побував, Той добре знає, Що іншого нам щастя не дано, Коли на схилі серце зігріває Найближча зірка - мамине вікно.
Де б не були - у рідний край вертаєм, З дитинства дуже марячи крилом. І вічно ми до серця пригортаєм Жита, жита під маминим вікном.
Приспів.
Усе, що нами пройдено-прожито, Ми беремо в дорогу на добро. І пахне нам степами рідне жито, І б'є у згадки хвилями Дніпро.
Приспів.
-----------------------------------------
... Читати далі
Гумецький Модест (3 квітня 1842, с. Токарня Сяніцького повіту, тепер Польща — 9 грудня 1899, с. Ріпник, Сяніцького повіту) — лікар і поет.
--------------------------
Зві́рик Анато́лій Петро́вич * 1937, хутір Скалопіль, Вінницька область — український поет, прозаїк, сатирик, публіцист. Член Національної спілки письменників України (з 1967 р.).
---------------------------------
Калю́жна Галина Михайлівна (3 квітня 1958, м. Біла Церква — 17 березня 2011, Київ) — українська поетеса. Член Національної спілки письменників України з 1999 року.
Один із творів
Вечірнє небо догора. І сум огорне... Триває гра, одвічна гра У біле й чорне. Та несподівано зника Останній промінь - І розділяється ріка На біле й чорне.
Стихія ночі на межі Ріки і неба - Мене запрошує любов Пливти до тебе. Вона в обійми забере, Немов у човен... ... Читати далі
Дани́ло Іва́нович Кулиня́к (*2 квітня 1948, Старий Кропивник Дрогобицької — тепер Львівської області) — український поет, прозаїк, журналіст, публіцист, історик і еколог.
З творчості поета
З 25 до 29 квітня 1986 р. (під час ядерного вибуху реактора на ЧАЕС) був у відрядженні на Чорнобильщині.
СЕЛО ЗГОРІЛО…
Село згоріло у вогненнім вирі. На місці хат лиш димарі стримлять. Злетіла й церква полум’ям у вирій Тоді, коли із вирію летять. Велична, древня Воскресенська церква, Яка село вінчала Товстий Ліс. Коли побачив вперше — серце стерпло: Завершена краса! Була. Колись. Через десятиліт по катастрофі Вона згоріла, як згорає птах.. Лиш «саркофаг» стримить, немов Голгофа Полісся, що на атомних хрестах, її ж нема, згоріла. Відлетіла… Залишилась від неї тільки тінь Запечена, та згарище зчорніле, Та даху металеві мертві крила — Як докір для майбутніх поколінь. Оц
... Читати далі
Мико́ла Васи́льович Го́голь (рос. Николай Васильевич Гоголь; прізвище при народженні Яно́вський, з 1821 року — Го́голь-Яно́вський; * 20 березня (1 квітня) 1809 року, Сорочинці, Полтавська губернія — † 21 лютого (4 березня) 1852 року, Москва) — російський прозаїк, драматург, поет, критик, публіцист українського походження. Визнаний класик російської літератури. За визначенням французького публіциста Ежена Вогюе, з гоголевської «Шинелі» вийшла вся російська література.
За визначенням Гоголь ніби російський письменник і поет , чому – бо писав російською мовою , а можливо тому , що Росія все українське хоче собі привласнити . Якщо б Гоголь писав щось проти царя чи Російської імперії – за нього б забули , а так… Він напевно мусів замовчувати свої політичні визнання , а те що майже всі твори він писав на українську тематику для росіян нічого не значить . Можливо якщо б Шевченко не писав проти царя і Російської імперії , також сказали що він росіянин , адже він також писав
... Читати далі
Олесь (Олексій) Іванович Жолдак (* 30 березня 1918, с. Верблюжка Новгородківського району Кіровоградської області —† 8 червня 2000, Київ) — український поет, сатирик, гуморист, сценарист. Батько Богдана Жолдака.
Комарова Галина Михайлівна (* 18 (30) березня 1887, Острогозьк Воронезької губернії — † 3 лютого 1938, Одеса), українська поетка, перекладачка. Дочка бібліографа Михайла Комарова.
----=======================================
Корсюк Микола Миколайович (1950) — український поет, прозаїк, учений. Член Національної спілки письменників України|Національної Спілки письменників України.
---------==================================
Павленко Марина Степанівна (30 березня 1973, село Старичі, Яворівський район, Львівська область) — українська поетеса, письменниця, художниця, науковець, педагог. Декілька творів * * * Ріжок місяця впав у
... Читати далі
Багато авторів вважають, що публікуватися на сайтах це круто. Проте, така думка – безперспективна.
Бо, той або інший сайт може бути закритий (знищений) у будь-який момент. Безповоротно. І ніщо його не відновить.
Сайти – породження масової комунікації. А ці останні – дітище спецслужб. Саме там відстежується думка і прагнення гомо-сапиєнсів, що пишуть... Отже – мислячих осіб тієї чи іншої країни. Керувати масами можна тільки тоді, коли для цього є вже достиглі передумови. А ці, останні – відстежуються тільки через творіння «мислячого тоснику» – вигадників: письменників, а краще всього – поетів. Тому, що поети реагують блискавично на те, що відбувається навколо них. Саме – в соціумі. Бідні, жебраки, сироти, скривджені, збиткові, загнані, розбомблені, пригнічені, раби… – якраз ті, кого будь-яка держава оббирає в першу голову. Державні чинуші – нині – це лиходії. Людожери вищої марки, як говорят
... Читати далі
