Цвітуть бузки рожеві і червоні, Як і колись, як сотні, сотні літ. І в ніжному, духмяному полоні, Неначе вперше, завмирає світ. І щовесни в травневі дні погожі На Ніколая розквітуть бузки, Заходять в дім і в храм творіння Божі - Вологі і холодні пелюстки. І я прошу вас, рідні, друзі милі, Коли я відійду через роки, Поставте хрест дубовий на могилі, А поруч посадіть мені бузки.
Щиро вітаю Вас, з Новим 2008Роком! Хай той Рік дарить Вам самого ДОБРА. Хай здійснить Ваші мрії, хай наповнить теплом Ваше серце і душу, що Ви могли продовжувати свою працю і через цей сайт розповсюджували наше рідне слово в нашій Батьківщині і всюди там, де живуть наші люди. З Богом!
З Богом в нове майбутнє улюблена УКРАЇНО!!!
З пошаною, Василь Шляхтич
ЗРіздвом Христовим Різдво Христове незабаром. Вбрана ялинка світлом б’є. Дванадцять страв кусить нектаром. Зараз молитва полине. Один одного привітає Радісним серцем без гріха. Крім того, добра побажає
Радуйся, непобедимая Воеводо вождей и воинств
христианских...
Радуйся, Радосте наша, покрый нас от всякого зла
честным Твоим омофором.Чи не найпоширеніші храмові свята в Україні –
Покровське та Архістратига Михаїла. Архангел скував сатану вогненною Божою
силою, міццю меча; Пресвята Богородиця, “Превишша Архангел и Ангел”, перемагає,
“упраздняє” диявола святою любов’ю до роду людського, тихим, лагідним і
милосердним заступництвом... Нехай же кожен з нас на свято Покрови поставить дві
свічки, вознесе дві молитви: і за живих, хто нині трудиться на благо Вітчизни
земної й небесної, і за усопших – воїнів січових та келійних, наших добропобідних
предків. Усі ми – під святим вічним Омофором Богородиці, де вистачить місця і
мертвим, і живим, і ще не нарожденним.
Ей козаки, діти, друзі, молодці!
Прошу я вас, добре дбайте!
Од сна уставайте,
Руський “Отченаш” читайте,
На лядський табун нападайте...
Віри своєї християнської у поругу вічні часи
Не подайте!
сторінка: Українцям
| АВТОР ТВОРУ:
Яровий Олександр
Мабуть зараз немає жодної людини, яка б не слідкувала за подіями, що відбуваються на "гарячому" Сході. Там палає всепоглинаючий вогонь, який не помічає, кого він пожирає. Чи то дитина, чи похила людина, чи чоловік, чи жінка -- всі рівні, як на страшному суді. Ця жорстокість хвилює мене! А Вас? Коли комусь байдуже, то можете не читати далі.
Удавнину Великдень був одним з традиційних свят на пошану сонцю, яке в цей час "оживає", воскрешаючи сили природи. Релігієзнавці й етнологи вбачають у вже християнському святі впливи багатьох стародавніх вірувань. Так, давні греки і римляни, фінікійці і єгиптяни, іранці й слов'яни мали культи вмираючого і воскресаючого божества.
Чисте, фарбоване або ж розписане яйце стало міфопоетичним та релігійно-обрядовим символом вже у найдавніших цивілізаціях Землі (світове чи космічне яйце). У міфах різних народів воно є образом первопочатку, з якого виникає Всесвіт, певне божество, людський рід, а також символізує сонце, тепло, життя, творця-деміурга. У багатьох народів з яйцем пов'язують створення чи виникнення не лише земного світу, але й часової структури цілого. Такі космогонічні функції символа яйця співвідносяться також з важливою його роллю в ритуалах родючості, відродження, пробудження до нового життя.
8 липня - день пам'яті святих благовірних Петра і Февронії
Петро і Февронія Муромські - подружжя, святі, найяскравіші особи Святої Русі, своїм життям відобразили її духовні цінності і ідеали.
Історія життя цих святих чудотворців багато століть існувала в переказах Муромської землі, де вони жили і де зберігаються їх чесні мощі.
Записав оповідання про благовірних Петра і Февронію в XVI ст. талановитий літератор, широко відомий в епоху Івана Грозного, Єрмолай Єразм. Зберігши в житії фольклорні риси, він створив дивну поетичну повість про мудрість і любов.
