ГУБИ ЦІЛУЮТЬ ТІ СЛЬОЗИ СОЛОНІ

ГУБИ ЦІЛУЮТЬ - ТІ СЛЬОЗИ СОЛОНІ

 У тихому гаю, на тихій галяві,

Квітують ромашки і трави шепочуть,

Про це я дізнався усні чи в уяві,

Схопився уранці а сльози блискочуть.

Їх блиск закінчився у стиснутій жмені,

Жадаючи дива я пальці розтиснув,

Долоня зіпріла - де ж трави зелені?

А спомин зі щемом на серце вже тиснув.

Повільно пахуче з ним видиво встало,

На трави зелені - осіло, вернулось.

Галяву в ромашках для палу обрало,

Коханням засяло і в роси вгорнулось.

Ті роси, чи сльози у мене в долоні,

Миленькі, рідненькі, краплини перлинок,

Їх губи цілують - ті сльози солоні,

Відразу й смакують медок від травинок.