ЗІЛЛЯ БІСІВ, ВЛАДИ І РОЗБОЮ

ЗІЛЛЯ БІСІВ ВЛАДИ І РОЗБОЮ

Хтось у лузі тихо шепоче,

В росі ранковій чогось боїться,

Свої гріхи відкрить не хоче,

Тому отак вирішив зміниться.

Взяв бісове зілля розбою,

В образі чаші до рота несе,

Воно його перед росою,

Золою пекла зцілить і спасе.

У нього віра кожна крихта,

Без права гине, за свої гріхи,

Без неї для чого молитва,

Храми для чого і їхні верхи.

Броде скрізь те ряджене вино,

Зілля бісів, влади і розбою,

Ох страшне вино, страшне воно,

 Без любові й радості святої.