ДИВО, ЩО ПІДНІМЕ НАМ ЗОРЯ

ДИВО, ЩО ПІДНІМЕ НАМ ЗОРЯ

Як виділить добро від зла, хто знає.
Добро своє, а зло своє трактує,
Чадне, хмільне, зло у добро влізає, 
В пилу хапає, клонить і мордує.

Хто смів, його так ставить у заглаву,
Ще й на трон садити злого дурачка.
В чорній мантії, хіть віддать, управу,
Блуд і глупство, від здурілого бика.

Хто той? котрий законами керує,
Він святим канонам вже не підляга,
Він добро не чує, лиш біса чує,
Тільки він, його у воза й запряга.

Що нам чинити, де кого шукати,
Хто постане у святого олтаря,
Хто зможе, злого дурня покарати,
Може диво, що підніме нам зоря.