РАДІСТЬ
РАДІСТЬ
Радість! хіба ти вмієш говорити?, Хіба, та цього не може бути, І смуту ти умієш підкорити, Біль, печалі, ще й усякі скрути.
Радість! ми про тебе мріємо в журбі, І до тебе линино думками, Наша посмішка, вже гріється в тобі, Щира зі своїми промінцями.
Радість! згори іде у цю хвилину, Й ми до неї кинулися разом, Тепер незвично й дивно в Україні, Всі радіти будем за наказом.
Додав: Davudenko (05.08.2012)
| Автор: © Давиденко Іван
Розміщено на сторінці : Давиденко Іван
Поділіться цією публікацією у Фейсбуці :
Переглянули твір - 1680 чол.
у Вас # закладок
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 6
Порядок виводу коментарів:
За замовчуванням
Спочатку новi
Спочатку старі
Додати коментар :
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
( 50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++ ")
klavysjka : А инасправді і бачать, і чують.. та споглядать. Єдине, мабуть, забувають, що їхня хата не скраю, а й наступна після нашої...
klavysjka : На превеликий жаль... Тиша насторожую. лякає...
klavysjka : Щиро дякую! Так авоно і є. Любов і ненависть... Ніколи про таке не могли й подумать...
klavysjka : Це правда. Так воно і є. Навчились переглядати цінності життя
НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА