ДУРНА ДУМКА З ГОРЯ ЗАЯСНІЛА

ДУРНА ДУМКА З ГОРЯ ЗАЯСНІЛА

Дурна думка на дурницю в гріх упала,
Посиділа, потужила тут свист і гам.
На верху від дурі аж пітьма лунала,
Як дурінь свисне всі молились дуракам.

 
Всі бісились, всі тут дурочку ганяли, 
На дурній арені, ряджені обличчя.
Зловісні в душах, тут гроші проїдали,
За раз в жадобі, вночі усі за тричі.

Себе сховала думка в зло приховане,
Перед вітриною блискучою сидить,
Чому тут біси сяють по святковому,
Чому ця божевіль ще й досі не горить.

Дурна думка вся в тяжкому отупінні,
Хрестилась, плакала з горя заясніла,
Ось залишу зло, вернуся до людини.
Скажу пробачте! я розумом прозріла.