ШОБ НЕНЬКА ЗНОВУ КВІТИ ОДЯГЛА
ЩОБ НЕНЬКА ЗНОВУ КВІТИ ОДЯГЛА
Навала вітрюганів в бродах літа,
Котрі женуть для певної мети.
Ламають затишок калини квіти,
Ламають далі, мрії і мости.
Низеньке сонце на відстані руки,
Що запрошує на ніч казкову.
Яку імлиста тьма гоне на хмарки.
Котра хоче потемніння знову.
Медові квіти яблуня вдягає,
Зібрались роси сяючі в траві,
Веселка в них переблиском сіяє,
Котра не буде думи в голові.
Вітчизна люба, обрій понад гаєм,
Дорога наче глянцева дуга.
Нехай безкрає повниться вражає,
Щоб ненька знову квіти одягла.
Додав: Davudenko (04.03.2014)
| Автор: © Іван Давиденко
Розміщено на сторінці : Давиденко Іван
Поділіться цією публікацією у Фейсбуці :
Переглянули твір - 1521 чол.
у Вас # закладок
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 8
Порядок виводу коментарів:
За замовчуванням
Спочатку новi
Спочатку старі
Додати коментар :
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
( 50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++ ")
klavysjka : А инасправді і бачать, і чують.. та споглядать. Єдине, мабуть, забувають, що їхня хата не скраю, а й наступна після нашої...
klavysjka : На превеликий жаль... Тиша насторожую. лякає...
klavysjka : Щиро дякую! Так авоно і є. Любов і ненависть... Ніколи про таке не могли й подумать...
klavysjka : Це правда. Так воно і є. Навчились переглядати цінності життя
НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА