КРІЗЬ СНИ ЗІРКИ ШУКАТИ

КРІЗЬ СНИ ЗІРКИ ШУКАТИ

Де ті весни і де ті зими,

І де літа що їх святили,

Чарівні ранки світлі з ними,

Що нашу юність не журили.

Сумно, сумно, звичайно сумно,

Без них світань нову стрічати,

Спитать хто вона? не розумно,

Яка вже є таку й сприйняти.

А там, дивись вона й засяє,

Своїм промінням свіжість поверне,

Й різницю цю, душа не взнає

Бо сум у радість світлу загорне.

І знов летиш, і знов радієш,

Бо все по іншому сприймаєш,

Немов чудак постійно мрієш,

Що ти усі світи скоряєш.

Бо мрії ті летять повсюди,

Крізь сни зірки свої шукати,

Можливо їм там краще буде,

Щоб знову нас залоскотати.