ПОКИ ВИБІР НАШ ЗЛЕТ ГОТУЄ

ПОКИ ВИБІР НАШ ЗЛЕТ ГОТУЄ

На сміх, на гріх ми звичку маєм,

Вибір свій віддать за хліб черствий.

Своєму духу дозволяєм,

У душі зробить підхід такий.

Як у дурня який шукає,

Тепло незмірне в драній хаті,

Сам собі з вітром розмовляє,

Коли ж тепло він буде мати.

Не мені життя твоє судить,

Говоре вітер дурню тихо,

Може досить тут тобі сльозить,

Закрий діру й забудеш лихо.

Наука ця нам теж віщує,

Чому в нас злидні і печалі,

Поки вибір наш злет готує,

Верхи крило йому зламали.