ПІДІЙДИ МІЙ МИЛИЙ

ПІДІЙДИ МІЙ МИЛИЙ

Місяць вже зійшов, він сія на волі,

А я кохану мов в тумані бачу,

Для неї мислі всі мої в неволі,

І час зібратись я безмірно трачу.

Хотілось з нею почуттям ділитись,

У сяйві ніжно обійнять кохану,

За що покірно місяцю вклонитись,

За мить освітлену мені надану.

У якій уже розцвів дівочий стан,

І краса в очах радісна засяла,

Треба діять, щоб не вразила мовчань,

Яка з ваганням у душі запала.

Підійди мій милий, обійми мене,

Благаю й кличу ніжно та прекрасно,

Хай веління в серці вчасно спалахне,

Поки світло ночі світить ясно.

Так кохана серце втішивши сумне,

На мить сховатись місяця впросила,

Ось так сама приголубивши мене,

Признань любові все ж таки збудила.