|
|
В категорії матеріалів: 969
Показано матеріалів: 221-240 |
Сторінки: « 1 2 ... 10 11 12 13 14 ... 48 49 » |
Сортувати за:
Даті ·
Рейтингу ·
Коментарям ·
Переглядам
|
Пам’ятаймо Голодомор.
Армія людей лягла в кропивах.
Мільйони жертв і той терор,
Яким Москва нас голубила.
|
|
я співати буду
і можу
і хочу
і хоч небайдужий
надійний
пророчий
народиться вечір
неначе дитина
полечу
до мами
до тата
полечу як птаха
в мою Україну
|
|
Так мало знаємо,
Що маємо...
В книжках все можемо знайти.
Чи ми читаємо?
|
|
УКРАЇНО!
Чужинців приймай у гості,
Лиш не стави їх на пості,
Бо ЗГИНЕШ!!!
|
|
Чув з села
В ангели
До раю
Втікають
|
|
Я хочу до Львова, до нашого Львова
Я хочу там бути і чути СВОЄ
Де так кольорова звучить рідна мова
Де душа і серце своїм рідним бє
|
|
Послухайте що вам скажу
Посмішки киньте геть у воду
Подумайте як в чужину
Прогнали «брати» цвіт народу
|
|
Я скажу вам, нас сумніви з’їдають.
Брехня малює нашої волі суть.
Вороги вже гімн похоронний грають
І як колись, в труні тризуб несуть.
|
|
Я скажу вам, нас сумніви з’їдають.
Брехня малює нашої волі суть.
Вороги вже гімн похоронний грають
І як колись, в труні тризуб несуть.
|
|
Відречися їхньої копійки
А тим більше їхнього рубля
Добре знаєш, це гроші злодійські
Як все інше з чим іде брехня
|
|
Вчора
Випивали ми
Відважно за того
В кого
Вогник надії тлівся
Він
Волю бачив
В тюрмах
|
|
Ось Слава ВАМ!!! Ми - УКРАЇНЦІ з Вами.
Час москалям сказати: Вже досить!
Завдяки Вам, народ поборе драму.
Сотні років він від Москви терпить.
|
|
Чомусь так тихо поміж нами.
Мовчить комп’ютер, телефон...
Знов роковини смерті мами.
Життя минає, наче сон...
|
|
Люди добрі, спішить Осінь,
Наших гір княгиня.
Сонце сідає на росі...
В садах більше тіні...
|
|
Ні панове, наших сіл не сполячите.
Хоч би ви не знаю чим замазували.
Над селами літає історії вітер.
«Акція Вісла» записана весь час кривавить.
|
|
Осінь субота вечір час
Літургія за завтра й вчора
Тиха молитва кличе нас
|
|
В життєву дорогу
Завжди тільки з Богом.
Він знає, де кого вести.
Приблизить нам небо
І дасть те, що треба,
Якщо з Ним будемо іти..
|
|
Якщо їхати від Сянока, то село Улюч розташоване між Сяном з лівого боку, та горами Сторожиска, Дівина і Дубник - з правого. 11 і 12 червня, тобто у суботу і неділю опісля свята Вознесіння Христового, черговий раз було відзначено сумну подію, а саме – 70 років, коли польське військо разом з бандами з околишніх сіл у 1946 році спалило Улюч – велике українське село, село моїх предків а також і МОЄ РІДНЕ СЕЛО, хоч я народився, коли в селі не було вже хат, а вітер розкидав по усій околиці попіл чудового українського села. На той день, як щороку, вже у 27 раз з’їхалися УЛЮЧАНИ , їх нащадки, а також сусіди з околишніх сіл і містечок, щоб відзначити цю сумну подію.
І як кожного року, всі ми зійшлися на дорозі, від якої веде нині стежина, заросла з обох сторін бур’янами і хащами, з поміж яких дивились на нас спрямовані до сонця і світла сади, саджені нашими батьками або й дідами в мирні часи. Так, то тут колись було теж село, гарне село Грушівка.
|
|
Від А до Ї...
За ВОЛЮ й ВІРУ
А там на сході України
Агресор далі бій веде.
Боже, прожени поганина,
Бо той кров нашу душком п’є.
|
|
Сьогодні співають - Слава Україні!
Як колись ОСАННА Ісусу Христу.
Моїй Україні необхідно нині
Стояти в молитві за правду святу.
|
"ТОП++"
- до творів:
найбільше оцінок, відвідувань, коментарів;
- до користувачів: кількість
публікацій, рівень "довіри", нагороди...
|
|
