|
|
В категорії матеріалів: 969
Показано матеріалів: 561-580 |
Сторінки: « 1 2 ... 27 28 29 30 31 ... 48 49 » |
Сортувати за:
Даті ·
Рейтингу ·
Коментарям ·
Переглядам
|
Довершується час неволі.
Усе таки, ще чути болі.
Бува, задумають батьки,
Як жити будуть їх сини?
|
|
Слово ПРАВОСЛАВНИЙ,
Як плахта на бика
Уже здавен давня
Ріже католика.
|
|
А в Інтернеті
Стають вже треті
Тобто такі, що з середини
Дарять розколи
Вдаряють болем
Матінку нашу – Україну
|
|
Весна в природі,
А в народі
Нашому її, бач, нема.
Вкрав її злодій?
Чи молодість
Не знає, що таке весна?
|
|
Слова маленькі я візьму
І не дивуйтеся тому,
Що їх засію тут на нашій рідній ниві.
Слова ті родом з чужини -
Немає їхньої вини,
Що їм чинили дії геть несправедливі.
|
Іде Ісус в край з візитом.
Осінь, зима, весна, літо...
Мудрістю Він промовляє.
Ті, що Його розуміють,
Слово правди дітям сіють.
Так і віра в нас триває.
|
Думками влітаю
До рідного краю.
Своїх я питаю.
Вони мов німі.
|
|
Вдягнув з ранку
Вишиванку.
Вулицями ходить.
Він питає:
- В яким краю
Ви проти народу?
|
|
Коли в пості
Ідуть гості
Нам тішитись треба
Привітати
Вшанувати
Того хоче НЕБО
|
|
Побачив море без води
Побачив гори без життя
Тебе не бачив. Бо ось ти
Не була в тлі його буття
|
|
Весняне життя
Чомусь не буяє
Чекає тепла
І вітру над краєм
І теплих дощів
І весняних громів
Молитви без слів
У рідному домі
|
Недопите вино...
Навіщо воно.
Невипите пиво,
Не співає гнівом.
Нам про це знати й говорити.
|
Питаю вас
Колиб Тарас
Сів біля нас
Про що сказав би нині
|
|
світ батьків
світ наших прадідів
спить в пам’яті
спить як дитина
сита суха чиста
|
немає крил все ж так літати хоче
немає сили а праця всюди жде
а день спішить бо ждуть забуті ночі
тому то в нас весь час так є як є
|
Вже весна в діда Василя.
- Тату, поїдьмо на гриля.
Там біля ставка нам сісти...
Печену ковбаску їсти...
|
|
Бог чує наші молитви тихі,
І кожне наше Бог чує слово,
Тому відкиньмо подалі лихо,
Хай буде чути батьківську мову.
|
|
А скрипка грає,
Пливуть тони,
Душа співає,
Неначе сни,
|
і вечір
і небо мов наше
і люди здається свої
і втеча
і мрія про краще
і раптом у тобі жалі
|
візьму те що маю
і нести буду
до рідного краю
на землю свою
де поля пшеничні
де стільки краси
де спить наша вічність
всі божі роки
|
"ТОП++"
- до творів:
найбільше оцінок, відвідувань, коментарів;
- до користувачів: кількість
публікацій, рівень "довіри", нагороди...
|
|
