Якщо всі сили проти нас - Молися Богу, що є час!

Навіщо знов вони стріляють?
Невже нам мало сліз і втрат?!
Навіть безбожні бога закликають,
Бо всіх долає біль і страх!
Країна наша помирає,
З жахливим криком звідусіль,
Допомогти вона благає,
Бо вже не має жити сил!
Одне життя - шалена втрата,
А ми вже звикли їх ховати
Немов це просто чиясь гра
Насправді - це страшна біда!
Коли ми звикли чути крики?
І постріли не дивина,
Але не в змозі більш мовчати!
Іде кривавая війна!
Вже небояться люди владу
І оппозиція втрачає вплив,
Тому що досить катувати!
Люди жадають щастя й мир!
Вже звикли до гучних промов,
Ніхто в серьоз їх не сприймає,
Люд не боїться лити кров
І вже ніщо їх не спиняє!
Бо чітко діє механізм,
Що привели безжально в дію,
І вже всі знають, що за міць
Розрусі нашій так радіє.
Сховайте зброю це не вихід!
Вже досить йти шляхами зла!
Коли всі врешті зрозуміють,
Що Україна в нас одна!
Сотні тисяч українців
Помирає кожен рік,
То навіщо ми вбиваєм
Владарям нашим на сміх?!
Стільки років воювали
І що ми врешті досягли?!
Старенькі наші помирають
У злиднях в пошуках їди!
Не зміним наше ми життя,
Доки нам всім дурманять розум
Ми всі повинні, як один
Ввімкнути одночасно мозок!
Тоді прокинеться свідомість
Оселеться у душах Бог
І зрозумієм, що не зброя
Предків вела до перемог!
Ще не вмерла Україна!
Хай живе кожна родина!
Кожен крок - це здобуття,
Віра в волю й майбуття!
Ми є діти України
І ми маєм буть єдині!
Якщо всі сили проти нас -
Молися Богу, що є час!
18.02.2014 р.