Живуть уже солідно, і мають наче все
Та мова дошкуляє, тож обража співучу.
Та я, мій друг далекий, хотіла б понад все,
Щоб ти ламав не мову, а у Ростові ручку.
Не кляніть ви ніколи дітей.
Не кажіть: « Ти для чого родився».
Слух прекрасний в підступних смертей.
Заберуть... Ну а ти помилився.
Мама доню любила свою
Та завжди говорила крилату:
«Якщо рано народиш –уб'ю
Та під поїзд лише, не до хати»
Проминає життя у шаленому темпі,
Поспішають, вертають і знову спішать.
Та мій погляд застиг на маленькому стенді,
Де короткі рядки майорять.
Я подумала- "Просять, мабуть, щось купити".
Підійшла й прочитала сумне:
"Поможіть, дуже Златочці хочеться жити,
Поможіть ми благаєм одне".
Трішки про себе: народилася 1992року у с.Гніздичне Тернопільської області. Працюю податковим інспектором. Навчалася в Тернопільському національному економічному університеті. (сторінку - у Тернопільській обл).