Моя ти молоде, несправжні лікарі,
Що набирають прохідні лиш бали.
Вмирають люди, і, лише тоді,
Збагнемо ми, на неука попали.
Батьки, чини, медалі і бабло
Про медецину так і ви не знали.
І плачуть інші через вас назло,
Бо вас батьки навчатися послали.
І знову ляже замкнутий ланцюг,
Куп'юри смерть оцю страшну зам'яли
Для мене ти лиш недруг , а не друг
Звязки лише твої, життя його забрали.
| 
у Вас 
0
