Коментувати також можна з та

Сб, 24/10/20, 02:25
Меню сайту
Категорії каталогу
Проза [977]
Прозові твори друкуються тільки тут
Відеовірші [130]
Аудіовірші [49]
Українцям [2490]
Вірш-пісня [525]
Вірші про Україну [1404]
Вірші про рідний край [770]
Вірші про мову [162]
Збірки поезії, поеми [111]
Абетка [22]
Акровірш [31]
Байка [87]
Загадки [15]
Верлібр [141]
Елегія [50]
Історичні вірші [279]
Вірш-усмішка [971]
Вірші про сім'ю [385]
Вірші про рідню [139]
Вірші про жінок [649]
Вірші про чоловіків [101]
Вірші про військових, армію [187]
Вірші про Перемогу, війну [306]
Вірші про кохання [3214]
Вірші про друзів [706]
Вірш-казка [128]
Казка (проза) [26]
Проза для та про дітей [18]
Вірші для дітей [313]
Вірші про дитинство [318]
Вірші про навчання [57]
Вірші про професію [78]
Вірші про eмiгрантів [144]
Вірші в перекладі [627]
Вірші про свята [193]
Вірші про спорт [18]
Вірші про природу [1174]
Вірш-тост, вірш-привітання [92]
Для мене поезія - це [185]
Поети [265]
Поетична майстерня [51]
Оповідання, про поетів, творчість [22]
Релігія [271]
Щастя - ... [561]
Жінка - ... [250]
Життя... [3948]
Філософам [1246]
Громадянину [821]
Метафізика [142]
Опитування для Вас:
Де Ви працюєте?
Всего ответов: 636

І як без статистики?
ШЛЯХ до ТВОРУ:  

         
Вірші/статті категорії та розділи української поезії, українська проза
    Твори за тематикою категорії та розділи української поезії, українська проза Життя...
 

Операція, надто пізно
"Операція, надто пізно",
Наче звоном діагноз -рак.
Прозвучав, різонув так грізно.
Ну для чого вбиваєш так!
Коридор і вузька палата,
Посивілий дідусь чекав,
Що приїдуть сини до тата
"Так і буде" -надію плекав
Скромний одяг поклав у торбину
Помирать, десять років тому,
Поховав він кохану дружину,
А тепер час прийшов і йому
Хоч не страшно йому помирати,
Та сини так від нього  далеко
І ніхто не запросить до хати,
Залишивсь, як підбита лелека.
Допомога була поки сили,
Як в село привозили внучат,
А тепер всі його залишили,
Проміняли на статус і блат.
І ховає сльозинку в морщинах
Та дорога, що поміж беріз,
Бо ніколи не плачуть «мужчини»,
Навіть смерті не бачити сліз,
А тепер похилилась та хата,
Пожовтіли старі ясени.
Дуже пізно згадали про тата
Посивілі старенькі сини.

Додав: Лілія (14/12/14) | Автор: © Лілія
 
Розміщено на сторінці: Життя..., Лілія
 
Переглянули твір - 909 чол.
 
  
  у Вас # закладок

автору
за твір:

 



Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 5
avatar
0
1 oles • 01:03, 15/12/14 [Лінк на твір]
Який глибинний твір! Сюжет, прямо вирваний із життя.Виправте одруківку "сльозинку". Творіть, буду радий читати Ваші твори.
table-9 happy13
avatar
Спасибі за оцінки та зауваження
avatar
0
3 leskiv • 10:50, 15/12/14 [Лінк на твір]
respect Дуже сумно, але це так.
avatar
0
4 Koshkina • 11:49, 15/12/14 [Лінк на твір]
Все , шо маємо навколо себе, - заслуговуємо....
avatar
0
5 karas • 19:26, 15/12/14 [Лінк на твір]
дуже сюжетно змістовний твір , за душу хапає ! 55555 table-8


Додати коментар:

Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
avatar

загрузка...

ОСТАННІ 10 КОМЕНТАРІВ до ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ

(50 коментарів Ви можете переглянути на сторінці "НАШ ТОП ++")


           Украина онлайн


Форма входуу
Логін:
Пароль:
Інформації:     
Випадкове ВІДЕО з сайту:
Крихітка - Візитівка
00:02:24

ПОНОВЛЕНІ ТЕМИ ФОРУМУ:

ОНЛАЙН - РОЗМОВНИК    
    (міні-чат)

    АВТОР-АДМІН САЙТУ:
    Сайт: uid.me/vagonta
    Facebook,
    Instagram,
    Viber: 0680839579
    E-mail: vagonta@gmail.com, virchi@yandex.ru

загрузка...

НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА
Copyright MyCorp © 2006 Хостинг від uCoz