Бабусю, вже твої руки,
Як нашого клена кора.
Дорослі, бабусю, вже внуки
І ти, уже стала стара.
Твої роки вже пролетіли
І стали коси, наче дим.
Це ви, бабусю, постаріли.
І коси з інієм густим.
З тобою пахне наша хата
Духмяним хлібом і борщем.
Ти так хвилюєшся за тата,
Стаєш у засуху дощем.
Всі сльози твої ті, що ллються
І падають градом з очей.
Я вірю багато, бабусю,
Недоспаних твоїх ночей.
| 
у Вас 
0
