|
|
В розділі матеріялів: 970 Показано матеріялів: 261-280 |
Сторінки: « 1 2 ... 12 13 14 15 16 ... 48 49 » |
|
Цей аромат не диму й тютюну,
А суміш м'ятна спеки і роботи,
Що заплелася в першу сивину
Твоєї тату... таточку турботи.
| сторінка: Лілія
| АВТОР ТВОРУ:
Лілія
|
|
ОПУБЛІКУВАВ:
Лілія
|
Дата: 17.02.2017
|
|
|
Щасливий, бо діти вже звуть тебе татом,
В момент, як я заздрю тобі лиш тихцем,
Що й наші могли би також називати
Тебе так красиво... але - татусем.
| сторінка: Лілія
| АВТОР ТВОРУ:
ЛІЛІЯ
|
|
ОПУБЛІКУВАВ:
Лілія
|
Дата: 07.02.2017
|
|
|
Баба Ганя бабі Вірі дала добру раду,
Як гнилих людців позбутись, гнать верховну зраду.
- Маю я рецепт, сусідо. Дуже добре діє.
Зникнуть враз чинуші підлі, в уряді злодії.
|
|
Пам'ятаєш, чи ні? Як у твоїх очах,
Я вбачала лиш небо до відчаю синє.
І, здавалося б, наче з міцного плеча,
Я найменші пилини змітала щосили.
| сторінка: Лілія
| АВТОР ТВОРУ:
ЛІЛІЯ
|
|
ОПУБЛІКУВАВ:
Лілія
|
Дата: 24.01.2017
|
|
|
Два «мажори» вперто криють, хто із них крутіший.
В кого хатки, статки, гроші. В кого спадок більший.
- В мене тато бізнес має. Грошей тих, як граду.
Схочу, - купить банк чи фірму. Віллу чи посаду.
|
|
Компроміс якийсь шукали ввечір тато й мати.
Доню теж ото цікавить. Стала їх питати.
Батько втупився в комп’ютер, мама – в телефона.
- Це як рішення приймати. Домовлятись можна.
|
|
В жінки настрій, як приправа, -
На язик перчене й пряне.
- Як то так? Не маю права
Телевізор часом глянуть?
|
|
Якось чув – життя рятують кіт або собака.
А мене спасла від лиха моя рідна шапка.
Посидів добряче в кума на зимові свята,
Серед ночі ледве теплий ліз додому спати.
|
|
Біля ринку бачить Ліза жіночку знайому.
Та з базару сумку тягне. Певно, вже додому.
Стали вдвох вони балакать. Раптом враз мобілка.
Вмить згадала, що згубила тут десь чоловіка.
|
|
А завтра ранок... сьома і маршрут
Щоразу, мов галактикою світу,
Груднево-перший в'язаний хомут
На ніжних айстрах в колір малахіту.
| сторінка: Лілія
| АВТОР ТВОРУ:
ЛІЛІЯ
|
|
ОПУБЛІКУВАВ:
Лілія
|
Дата: 09.12.2016
|
|
|
Мольфарка ніч із холодом в очах
Стягає з пліч пречорне кімоно,
Гучний дзвінок аж рве його по швах
Екранним сяйвом й стишеним: "Ало".
| сторінка: Лілія
| АВТОР ТВОРУ:
ЛІЛІЯ
|
|
ОПУБЛІКУВАВ:
Лілія
|
Дата: 30.11.2016
|
|
|
Нас поволі вбива тишини непідвладне торнадо
І буденної втоми нескінчено-високі шторми,
Хтось шукає тепла, наче світло, лоза винограду,
Обіймаючи рідних, - заливається просто слізьми.
| сторінка: Лілія
| АВТОР ТВОРУ:
ЛІЛІЯ
|
|
ОПУБЛІКУВАВ:
Лілія
|
Дата: 22.11.2016
|
|
"ТОП++"
-
до творів:
найбільше оцінок, відвідувань, коментарів;
- до користувачів: кількість
публікацій, рівень "довіри", нагороди...
|
|