Пробачте за вечір! Напевно, він буде останнім…
А ще ... заберіть дорогі італійські парфуми.
Прошу, не питайте… Я так не люблю запитання.
Пробачте і йдіть. Це єдине, що буде розумним…

Пробачте за правду! Мене ще чекає розплата!
Пробачте за скутість. Колись я була не такою.
Пробачте за «ні».. Хоча можете не пробачати,
Та не назову Вас ніколи (ніколи!) тобою…

Він

Моя мила, маленька дівчинко,
З рожевими щічками і гарненьким кирпатеньким носиком,
З карими оченятами і ніжками ледве не босими,
Я годжуся тобі у вітчими…

Ти чомусь мене стала боятись.
Надивилася фільмів? Може, книжок начиталась, дурненька,
Ти ж для мене, наче останній ковток у задушливу спеку,
Як я можу такого торкатись?

***

За сусіднім столиком сиділа дивна пара. Імпозантний чоловік із посрібленими скронями. Дивився лагідно, до безтями закохано. Вона час від часу по-дитячому супила брови, дівчина, з розкуйовдженим світлим волоссям, у потертих джинсах і в’єтнамках.
За сусіднім столиком.
Ой, помилка.
То просто в кафе таке велике дзеркало…

Додав: К@труся (01.08.2010)

Розміщено на сторінці: Матвійко Катруся

Поділіться цією новиною у Фейсбуці або роздрукуйте:

Переглянули твір - 2109 чол.

у Вас # закладок

Автору за твір:

Ключові (?): Катруся Матвійко, кохання

Автор чекає на Вашу оцінку та коментар

Всього коментарів: 8
Порядок виводу коментарів: 0Спам 1 jakov-buga • 17:37, 01.08.2010 [Лінк на твір] Шановна Катрусе,а чого боятись,як він ,навіть, не насмілиться такого торкатись??? 0Спам 2 К@труся • 17:46, 01.08.2010 [Лінк на твір] Дякую, Якове... То ж думки кожного окремо... Він водить її у кафе, дарує парфуми... Що про це думає дівчина? Ви уважно читали твір? =))) 0Спам 3 jakov-buga • 18:32, 01.08.2010 [Лінк на твір] З її думками все гаразд.А от з ним.Все ішло так як ішло і бац як я можу такого торкатись?Щось із дуже високого і найчистішого,а не із нашого реального ,земного,як на мене.А взагалі цікаво.СПО-ДО-БА-ЛО-СЯ!Молодець Катрусе! 0Спам 4 К@труся • 16:03, 02.08.2010 [Лінк на твір] Дякую, Якове! ПРосто так хочеться, щоб іноді було так. Хочеться побільше високого і світлого! Дуже приємно за коментар! 0Спам 5 ЛюК • 00:59, 03.08.2010 [Лінк на твір] Цікаву історію ти нам розповіла, Катрусю. Цікаву. Я тут подумала... Мені, мабуть, все-таки більше подобається у поезії ВІН. Тепер. А ще яких-небудь 30 років тому головною героїнею у мене була б точно юна красунечка. 0Спам 6 45tom • 14:39, 03.08.2010 [Лінк на твір] Цікаво, дуже цікаво...Читаю і бачу фрагмент з фільму.Сплелася інтрига і емоції, кохання і гіркота...Щось серйозне стоїть на заваді для єднання двох людей.Але - це життя, буває і так.Вдалося Катруся намалювати картину. Сиджу, задумався кого ти мала на увазі?Такі образи придумати тяжко.Хоча, якщо придивитися прискіпливо навкруги побачиш ще і не таке! 0Спам 7 Did • 07:11, 04.08.2010 [Лінк на твір] Буває, що хочеться пересісти за сусідній столик, який зовсім близько від твого, і ненаважуєшся першим зробити крок до незнайомої людини, а потім довго згадуєш про втрачену можливість познайомитися, шкодуєш і розмірковуєш - а що було б далі?.. 0Спам 8 COCODE • 22:34, 06.08.2010 [Лінк на твір] Маляткооооо!!!!!!!!Велике 5 І як говорять на 5 каналі-ВСЕ БУДЕ ДОБРЕ

Додати коментар:

Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі