Дуже радію, що тебе цікавить така тема, а щодо мрій то вони якраз для твого покоління, бо молодим творити світогляд на краще. Дякую, тобі, золотко, за коментар, і особлива дяка за такий шикарний букет.
Зимові й веселі ваші загадки. Можна дещо підправити. По-перше одруківка в слові баба=баби, по-друге закінчення першої загадки бачу таким: Дітвора їм дуже рада, Бо прийшла до них розвага.(розрада) У другій, щоб вирівняти ритм "Кремезний і симпатичний,- Він кремезний, симпатичний," Все це моє суб'єктивне бачення, а вирішувати автору.
Мені також дуже сподобалася ця надзвичайна лебидина вірність. Дещо можна підправити: "На снігу не зосталася...-- На снігу і зосталася...; рани...- ранами...; лебедиці - лебідоньці." Закінчення бачу таким: І до цих пір між хмарами, Негучною мандрівкою, Линуть ніжною парою Білий лебідь з лебідкою. Це моє суб'єктивне бачення, вибір за автором.
Дуже гарний легкий, ніжний вірш. Не погоджуюсь чомусь з луною в полі, бо там я її не чула, в лісі-так, і мені здається, що там якраз підходить, бо мова йде про сосни. Шепотав-шепотів. Не ображайтеся толкую, як розумію.
Мудрість не є промислом здорового глузду, а вибором серця, і ви нею володієте. Залишається тільки опанувати форму, як правильно вложити ваші думки. Бажаю успіху!
Дуже радує те, що людина у такому,ще молодому віці видає перли, як навчений життям філософ: "Не шукай змін у минулому, - твори майбутнє. Доки є час, доки бажання дає можливість жити." Ще раз переконуюсь, що час змінюється, і змінюються люди, і це дуже тішить. Натхнення вам і удачі!
В країні розруха й бедлам, В країні лиш злидні і горе, Відкрито нам кажуть: - «Фік вам!» Хвилюється збурене «море». Не все, можна взяти в боях… Збудити свій дух зубожіння, Побачити, з Богом, свій шлях, Для всіх нас потрібне прозріння.
Покоління за поколінням змінює свій світогляд і змінює світ. Ось і у вашому вірші є дуже значима фраза "Ми кращого варті." Все залежить від нас самих ось, що сказав Гнат Голка: "Майбутнє творять не політики і товстосуми, а художники і поети, не війни та революції, а краса і мистецтво, не гроші та ресурси, а Слово і ще раз Слово."
Читаючи початок вірша я подумала, що це є тверезий погляд на життя, і обіцянка для коханої людини, але закінчення мене геть збентежило, адже де троє, то вже не любов.
Цікавий вірш. Правда важкий для мого розуміння, дещо розумію, дещо ні. Наприклад: "На полі бою вже сидять ворони, Останній камінь в серце полетів. Але за що? О Боже!!! В ранах стогне Наївність світлочола… Дощ із слів" На полі якого бою сидять ворони? Останній камінь хто кинув, і в чиє серце полетів? Бог-Абсолют, Творець! Ввесь світ створений Ним, живе і чітко працює, а негаразди, які у нас є ми створюємо самі, а Господь все робить правильно, і для нашого блага. Толкую, як розумію, вибачте.
0
').addClass('report-spam-working');
uCoz.spam.report(scopeID, messageID, notSpam, function(response, context) {
context.elem.text('').removeClass('report-spam-working');
window.console && console.log && console.log(response); // DEBUG
response.warning && window.console && console.warn && console.warn( 'uCoz.spam.report: warning: ' + response.warning, response );
if (response.warning && !response.status) {
// non-critical warnings, may occur if user reloads cached page:
if (response.warning == 'already_reported' ) response.status = 'message_spam';
if (response.warning == 'not_reported' ) response.status = 'message_not_spam';
}
if (response.error) {
context.target.html('