Поезія, поезія, така вона поезія Любити поезію одне, а створювати інше, не завжди те, що подобається тобі, подобається іншим, і діло не у бездарності, безталанні - багато чому можна просто навчитись, зрозуміти і побачити, а річ у потрібності слова, а хто його буде читати, коли навіть на прості слова ніхто не відповідає, і Ти шукаєж сам відповідей, блудиш у тьмі самотності, стараєжся жити за Біблійними законами, часто на шкоду власній долі, проте на розквіт душі, але хто це бачить - мовчазні перехожі? "світлоносні ангели землі", крила яких грузнуть у гріховності? Проте зрештою треба зрозуміти, що це потрібно тобі, лише тобі і діло не у хворобах, не у багатстві матеріальному, і не у слабкості (межі якої ми самі собі створюємо), а у нашому внутрішньому духовному Храмі, фундамент якої у кожного заложив Бог, і нам вибирати, що строїти на тому фундаменті - хлів, фортецю, чи Храм любові. Бажаю, щоб завжди на світлі дії у нас були можливості. Спасибі за вірш
Мені здається потрібно ще висвітлитити проблему Вчителя і Учня. Ми всі стараємось самовдосконалитись, кожен по-різному, залежно від своїх пріоритетів, але чи вміємо ми Самі слухати поради, чи вміємо ми Самі розуміти що нам говорять, чи вміємо ми поважати думки інших (вчитель думку учня). Ви зараз можна сказати на піку злету, Вас люблять і цінують, і я розумію і підтверджую є за що, але мені хотілось серед сліпучого світла вказати шлях до ще більшого вдосконалення. Та біда в тому, що це все Ви сприймаєте як образу. Ви образились, так образились і пишучи сюди такі потаємні, особисті речі я надіюсь на відповідь, я все ще надіюсь на розуміння, а не ігнорування. Зрештою будьмо!
Себе я зрозумів і розумію добре, як же жити не знаючи хто Ти, це буде хаос. А давайте подумаємо, а що я зробив - висловив вкотре Вашу, намій погляд, підкреслюю, на мій погляд, головну помилку - гордість, яка веде до багатьох проблематичних ситуацій, в тому числі і з п. Іриною Пшеничною. Я пишу сюди, тому що розмови в приват Ви просто ігноруєте ( а хіба це не образа?) та будьте Вищі, простіть і Вам проститься, повірте, я вже сам стільки раз терпів, але прощав. Будьмо милосердні, терплячі і мудрі, це важко, дуже важко, та легше мільярди віршів написати, ніж просто покірливо вистояти і витерпіти!
дарма Ви так. В цих словах проявляється Ваш характер. А де Ваша сила - у образі "на все життя"?, де Ваша жорстокість до себе - у доказуванні своєї правоти?, де Ваше світло - у гордині? де Ваша присутність - у ігноруваннні листів, і посвячених Вам рядків? де Ви, я Вас, на жаль, вже давно не бачив... тому що Ви так хотіли! Хай щастить
Шановна Наталко, схиляю голову перед Вашою майстерністю, проте мушу також зауважити, що Ви витрачаєте сили трошки жорстко і категорично. Мені жаль того, про кого Ви думали пишучи цей вірш.
Шановна Ірино Василівно Будьмо терплячі, гордість Натілії Юрівни підкріплюється її талантом і прихильниками, хоча інколи, мушу визнати ця гордість зашкалює і переходить межі "Людського" (тобто мого ідеалу Людського, а не простого буденного "людського"). Розуію, як боляче це боляче, чути від жінки Світлоносія такі слова, але Бог їй суддя. Зрештою давайте подивимось на це з іншого боку - вона дає поради, а значить бажає Вам кращого, правда, жаль, що в такий спосіб. Вірш Ваш наповнений глибоким змістом, проте деякі місця можна було б допраццювати технічно, з точки зору уникнення дієслівних рим. Я розумію, що Вам важко писати чистою українською, але це менш важливо, ГОЛОВНЕ СУТЬ ВІРША. У цьому вірші я її знайшов. У кожного своя дорога Свій хрест, і правда теж своя Торуймо з честю літ пороги Збираюймо добрії діла.
Вірш по складах у кожному рядку повинен по ідеї мати розмір 12, так? А рядки "як боляче жити..." і "вона загорається..." мають здається 11 складів. Поважаю твої почуття
Приємно бачити, що Ви так майстерно зачепили таку важливу тему. Радиий, дуже радий що у Вашому серці живе Бог. І які б випробування нам не підносила доля будьмо Людьми!
Яка висока тема, як мудро написано, Ви молодець. Але мучить мене дещо, те, що не дозволяє пережити Ваші слова. Напевно я втомився, напевно зневірився у собі і людях, напевно я "поганий". Спасибі Вам за поради, за слова і виконання прохань, спасибі що не ігноруєте мене, через мої дії-слова, спасибі за терплячість. Щиро дуже хочу, щоб той ангел спустився у душі людей і янголи ніколи не схлипували.