Не рви на шматки, мою душу, мовчанням, Не бий на осколки ударом чекання, Як боляче жити уривками мрій... І час не зупиниться, він невблаганний... В саду за вікном сумно в'януть тюльпани... Йому не накажеш - на місці постій... Хай віра в любов без іскринки згорає, любові до світу вже зовсім немає, вона загорається лише у сні... Коли тихо в мареві прийдеш до мене, І в ритмі розірванім серце шалене... Надія - це все що лишилось мені...
|