ДЕНЬ СВІЙ В ЗЛАГОДІ ПРИГРІЄ

ТАКІ ЗМІНИ Я ПРИЙМУ

Нічка, день мотає в мене жили,
Тож молюсь, хоч я тобі не рад,
Сотні раз, ти тьму мені ложила,
Хоч в ночі, божився я стократ.

Ти же знаєш, я не з боягузів,
Та вогонь в душі, дивлюсь затих, 
Бо немає в тебе щирих друзів,
що розносять правду від святих

Кинь на мене, свої зорі з неба,
Якщо треба, місяць засвіти. 
Затаї тьму безсоромну в себе,
Будь до ранку, хоч спокійна ти.

День без тебе, світ усім поділить, 
Так поволі, ще й розгоне тьму,
Імлу і темінь - заграва змінить, 
Звісно - такі зміни я прийму.