Ми авторИ і одночасно читачі, Не хочеш критики, - пиши "лиш для похвал", Вірш врізнобій не вартий дукачів, В моїй душі Ти викликала шквал. Хай "Перехід" мастить канадський клен, Якщо вподобала, - і Ти собі масти, Але гармонії не містить й гобелен, Якщо без техніки ниткИ у нім плести. Про амбіційність рано ще кричать, Усе пусте, підгрунтя бо нема, Суть і емоції й без рими зазвучать, Та заслужити маєш це сама. Не прислухайсь нікого і твори, Себе у вартості віршів переконай, З бажанням творчості Ти йтимеш до гори, Лиш "переходи", слИзькі, оминай.
На цей момент вірш близький і мені. Взагалі, зараз пишуться вірші, які запам'ятовую відразу, бо їх переживаю усім своїм єством. Тільки вільна хвилинка - і самі собою зринають то "Австралопітеки", то "Як убить апатію?". Дякую Вам за увагу і коментар.
Ваш спосіб мислення - незвіданий, мов тьма, Чудні слова і зміст, і алегорії, - Реакція окислення емоцій і ума, - І неодмінний захист від підробки території...
Повторюсь, але продублюю коментар із вірша "Годинник" Олексія Тичка: Хай іде минуле і не Ятрить душу, Повернутись можна у такії хащі, Я переконався, - інших не примушу: Все, що не бувало, то, таки, на краще...
Ваш вірш мені нагадав "Німу сповідь" Катерини Рубан. Ви, випадково, не один одному пишете? Дійсно гарний і щирий вірш. Прикро лише, що хтось свідомо Вам занизив рейтинг і не пояснив причини. Опудали невмирущі...
Хай іде минуле і не Ятрить душу, Повернутись можна у такії хащі, Я переконався, - інших не примушу: Все, що не бувало, то, таки, на краще... 5.0. Ви, в чергове, на висоті. Щиро радий.
Моя порада: відділіть від свого бажання творити краплю бажання творити краще, - візьміть словника, не ріжте душу читача по живому, адже такі хороші і змістовні ідеї у Ваших віршах, а форма... бажає кращого. З повагою і найкращим побажаннями. Ніхто.
Звичайно ж називає. Але чомусь так приємно чути це слово від Тебе..., - людини, яку не бачив в реальності, а відчуваю, ніби Ти за вікном-екраном. Е-е-й, тук-тук, а, може, Ти справді там? Виходь по-доброму...
Гриби - у лісі, а грип - між нами, Хтось йде у масці, а хтось - під грамом, Часник й цибулю їж, мила дама, У Виноградів приїду рано... (Тільки нікому не кажи...)