Позичу музу, лист паперу, Перо, слова, цікаву тему, - Ти в вІршах станеш Робеспьєром, А я лишусь назавжди - Nemo? Нема дурних, точи свій грифіль, Не думай, навіть, тамувать, Аж поки не розвієш міфи, Що буде хтось за Тебе римувать.
Моя поезія лише й жевріє нею, Вона мій стимул з ранку і до сну, Мов з джерела, в ній родяться ідеї, У ній красу відкрив я неземну. До цього часу ще не йму я віри, Що янгол цей на віки-вічні мій, З ім'ям пророчо гарним - Віра, З душею й тілом вартих мрій...
Дякую за відвертість. А, може, Ви заблукали не на той сайт? Чи Вам теж виставляти лише 10.0., як одному з наших "наполеончиків"? Я написав лише свою думку. Не хочете її чути - зазначайте - "для позитивних коментарів"...
Дійсно, важкий і глибокий вірш. Однак, авторка має копати глибше у своїх римованих здобутках, адже у четвертому стовпчику не все гаразд. До праці. Авансом - 5.0. і