Складне прохання до природи Творець віршА насмілився штурмить, Його, мабуть, лишень при родах Вирішує сам Бог: чи жить, чи мить. Хто знає, з відки всі таланти, Якщо ідея генія проста? В душі у кожного свої мутанти, Вам панацея, - іншому кіста. А взагалі - нема бездарних, У кожного свій неповторний фант, Суть вірша досконало гарна, Та сволоцюга - теж, таки, талант. 5.0.
Вірш хороший, але у мене склалось таке враження, що написаний він під впливом трьох різних подій і емоцій, що дещо розбалансовує твір за ритмом, тому 4.0.
Ранок впав на моє іще сонне лице І постукав у міцно закритії вії. Сон солодкий у піжмурки гравсь з промінцем, Далі й далі ввижалися ночі несправжні події. Я ховався від себе у ніжності теплих пір'їн, Та реальність все тяжче ступала на розум, Вона знову продовжила відлік прожитих годин, Наштовхнувшись на звичну щоранішню прозу. Шум машин і пташки за прозорим вікном Остаточно мене повернули до світу, Чашка кави і записник за столом Уже вкотре покликали швидко вдягнутись й спішити. День за днем - день-у-день поглинає мене, День не новий, а сірий, нудний, як і інші, Я біжу знов додому, бажання - одне: Лиш поспати, упасти в блаженную тишу, Де я все ще літаю, шукаю скарби, Де я вірю в добро, прагну жити й творити, І я вічно так, мАбуть, проспав би, якби Світ реалій не зміг би мене розбудити. 5.0. - - Неперевершено сонно...
Не гони Ти мене перед тими заздренними свідками. Ну і що, що колишня вчепилась, неначе магніт, Ти сама замітаєш любов металевою щіткою, На душі залишаючи лише міцний цианід. Відпускаєш мене? Не обманюй кінцевістю рішення. Пролила Ти сльозу..., переплавила серце на сталь. Всім роздАла портрет негативу зрадливого й грішного, Та не лише у косах Твоїх заплелася печаль... Порожнеча пройде, якщо тільки вона не спотворена, Кров іде, бо затято бажаєш серця розділить. Я ж Тебе не пущу і заповню собою всі сторони, І продовжу щосили невпинну розлучницю мить. А Ти віриш сама, що Тобою навіки відпущений? Чом згадала любов, як бажала сказати "прощай"? Ти моя, а я Твій, ну погодься, таки ще віддушина, Хай шалаш протіка, та без свідків ще житиме рай...
Це, випадково, не реп? Відішли Потапу і почуєш... Не поспішай залишати на призволяще свої твори. Адже в них є своя іскра. Я теж колись аж стрибав від ейфорії, що я щось написав. Але, повір, тут на сайті "щОСЬ" не проходить. Має бути "Щось". Тому 4.0.
0
5.0.
:inverted: 
').addClass('report-spam-working');
uCoz.spam.report(scopeID, messageID, notSpam, function(response, context) {
context.elem.text('').removeClass('report-spam-working');
window.console && console.log && console.log(response); // DEBUG
response.warning && window.console && console.warn && console.warn( 'uCoz.spam.report: warning: ' + response.warning, response );
if (response.warning && !response.status) {
// non-critical warnings, may occur if user reloads cached page:
if (response.warning == 'already_reported' ) response.status = 'message_spam';
if (response.warning == 'not_reported' ) response.status = 'message_not_spam';
}
if (response.error) {
context.target.html('