SITE LOGO
Чт, 07.11.2024, 18:50
Меню сайта
Наш опрос
Скільки Вам років?
Всего ответов: 1573
Главная » Комментарии пользователя [Валькірія]

Найдено комментариев: 5305
Показано комментариев: 1801-1830
Страницы: « 1 2 ... 59 60 61 62 63 ... 176 177 »

avatar
Пані Катерино, я гадаю, що автор, коли писав про дуби, мав на увазі омріяний образ дружби, яка має бути міцною, мов три дуби вкупі...
avatar
Дорогі анумики, прошу підтримати своїми коментарями нашого молодого колегу, якого Ви знаєте, як Украна, а ще автора Голосіївських оповідань, він з нетерпінням чекає на Ваші відгуки і Вашу увагу.
Щиро Вам дякую!
avatar
Смакота! А шматочок мона? cake
avatar
Бажаю тобі, Іванку, знайти свою щасливу пристань між тими берегами ріки Життя!
avatar
А в мене не один птах, трохи більше,
Один стремить у небо, інший - вірші
Мені співає голосно щоночі,
А третій птах по серцю щось стукоче -
Здається, він пророчить мені долю...
Та всі птахи безмежно люблять волю! ;)
avatar
Ваша тиша, Селено, така красномовна і багатолика, хочеться спивати її і насичувати душу... roze
avatar
Від рядочка до рядочка стільки тепла прибувало у душу від Вашої хатуні, аж самій захотілося до неї в гості завітати, аби її трохи втішити... Дуже ніжно і трішки щемно, але як завжди - безмірно приємно від Вашого вірша, пані Валентино!
avatar
До тебе звикнути не можу,
Хоча зі мною ти завжди
Стоїш на варті, мов сторожа,
В хвилини щастя і біди.
Для мене ти – моє спасіння
Від всіх невдач, розчарувань,
Від мого страху й невезіння,
Від самоти і від вагань.
Мов рятівная соломина,
Місток між мною і життям.
Без тебе – схожа на дитину,
Ні в чому ради я не дам.
І навіть в час, коли мій розум
Давно, зневірившись, мовчить,
Даєш мені ти нову дозу
Бажання жити і творить!

Надія в нашому житті також багато значить... yes
avatar
Хіба є тиша? Ні, мабуть, немає.
Ви ж знаєте, що тиша теж шумить.
Хоч слово з вуст людських не вилітає –
І думки голос можемо вловить.
Попробуйте прислухатись до тиші:
Ось вітер щось нашіптує на вухо,
А десь шкребуть в підвалі сірі миші,
Чи грому відгомін до нас доходить глухо.
Гриби ростуть ледь чутно десь у лісі,
Мурахи під ногами крос ганяють,
Там ластівки гніздо будують в стрісі,
Або голівки квіти розкривають...
Безмовна тиша майже не буває,
Природи голос треба відчувати.
І лиш глухим в душі – не помагає,
Дарма над ними голосно кричати! tongue
avatar
Якою мовою говорить Бог людині?
Цих мов є безліч, вмій лиш розпізнати.
Послухай, як говорить небо синє,
Чи вітер виграє свої сонати,
Птахи щебечуть в сонячнім промінні,
Дощу краплини наче щось карбують.
Усі вони по Господа велінню
Щось кажуть тим, які цю мову чують.
І мова тиші – теж Господня мова,
Яку лиш чисте серце розпізнає.
Лови у кожній миті Боже слово,
Нехай воно в тобі не замовкає!

yes
avatar
На кінець і я поспіла,
Чесно визнати повинна,
Що зростають швидко крила
Тут у нашого Мартина tongue
avatar
Хай вітри вже не будуть ворожими,
Зорі щастя тобі напророчують,
Ти щомиті себе перероджуєш
Душі й тіла клітинкою кожною... roze
avatar
Звертати не слід нам з цієї дороги,
Лиш з вірою в серці - дорога до Бога! yes
avatar
Ну а ще, мабуть, боїться грип... любові,
То ж любіться й будьте всі здорові! ;)
avatar
Дякую, пані Катерино, за добре слово! ;)
avatar
Ну не знаю, Іванку, як щодо техніки, так вже з душі полилося... tongue
avatar
Дякую, Андрію, за такі теплі слова!
avatar
Лише любов - непроминуща, мов світло завтрашнього дня...
Бережіть свою любов!
avatar
Так важко його пронести, ще важче - навік зберегти,
Та будуть ще нові весни на твоїх дорогах... щасти! roze
avatar
Дуже ніжно і мелодійно, вірш світиться наче зсередини, не дивлячись на те, що ритміка всюди різна.
Світла Вашій душі, Селено! roze
avatar
Дякую, Селено, Ваші коментарі завжди такі сонцесяйні і наповнені суттю, аж хочеться їх перечитувати... tongue
avatar
Мабуть, так, Наталю, бо ж пишеться не лише від споглядання краси, а від проникнення у глибини всього, що навколо, а там дуже часто краса ця сплітається з болем...
avatar
Дякую, Марієчко, деколи досить лише записувати словами звуки Всесвіту... tongue
avatar
Сонце-казка вийшла дуже гарна,
Випромінює вона весняні чари... roze
avatar
Світ окриляє. Він ще у нас не згасив
Пристрасті полум'я, прагнення нового злету.
Світ напуває, наче краплина роси,
Спраглу до світла душу сумного поета...
avatar
Дякую, пані Валентино, а знаю, що Ви все розумієте... ;)
avatar
Хтось приречений бути поетом
На землі, що його окриля,
І душею літати над степом,
Торувати до Істини шлях,
І вдихати життя повногрудо,
Власну пристань шукати в імлі,
Вчити ближніх, як вірити в чудо
На своїй благодатній землі!
yes
avatar
Пане Валентино, від Ваших "Прозірців" аж просвітліло і повесніло відразу не лиш на Анумо, а й на моїй душі (переконана, що не лише на моїй).
Просвітлення і прозрінь нам усім!
Дякую, що Ви з нами є! roze s-9
avatar
Коли зустрічаєш красиві душі, що випромінюють світло і вібрації небесних сфер, та ще й пишуть гарні вірші - не можу залишитись байдужою...
Нехай щастиить Вам, Селено, на Ваших життєвих стежках! tongue
avatar
Знаєш, в дорогі Воїна подруга - лиш самота,
Рани в душі незгоєні, спраглі цілунків вуста...
Відкрита і безборонна, із гілкою вишні в руці,
Пустельна дорога Воїна, красиві її взірці...
Знов дихає вітер у спину і правда січе в лице.
Ти знаєш таку людину? Як знаєш - скажи про це! flag
Форма входа
Друзья сайта
    (міні-чат)

    АВТОР-АДМІН САЙТУ: Facebook,
    Instagram,
    Viber: 0680839579
    E-mail: vagonta@gmail.com

Статистика
Copyright MyCorp © 2024 Хостинг від uCoz