SITE LOGO
Вт, 26.11.2024, 08:46
Меню сайта
Наш опрос
Сторінка "ПОЕЗІЯ та ПРОЗА" завантажувалась:
Всего ответов: 216
Главная » Комментарии пользователя [Валькірія]

Найдено комментариев: 5305
Показано комментариев: 2221-2250
Страницы: « 1 2 ... 73 74 75 76 77 ... 176 177 »

avatar
Вірш десь відшукала між давніми записами, мабуть, і віршем його не вважала, та думки актуальні і нині, тому й вирішила надрукувати, кожен щось знайде собі близьке... Дякую, Світлано!
avatar
Ну, заради винограду я забуду і про зраду,
Що залізла в серце гадом... Вельми вдячна за пораду! tongue
avatar
Хочеться побажати юним закоханим, аби вони милувались тими зірками ось так у купочці аж до глибокої старості - у мирі, злагоді та любові, щоб завжди простягали один одному у миті небезпеки і руку, і серце!
Красива історія, чакатиму продовження!
avatar
Смуток ми створюєм наш власноручно,
Прагне уява пізнань.
Сум нас чи ми його перші приручим?
Знов зазираєм за грань.
Вабить блукати незвіданим шляхом
І пізнавати себе.
Випусти смуток із серденька птахом
Хай він злетить до небес!
Місце, де смуток донині гніздився -
Швидко заповнить тепло.
Серцем до мого серденька торкнися -
Радісно стане обом!
snegurochka
avatar
Хай збуваються бажання - щоб з вечОра аж до рання
Ми жили в добрі та мирі і писали вірші щирі,
Свого ближнього любили і плекали власні крила!
avatar
Ніжно-довічне наше кохання,
З присмаком туги, пристрасті й сліз,
Холодом віє, мить – вже вогняно,
Наче комета, показує хвіст.
Ніжно-довічне і ненаситне,
Очі – безмежжя, в них – світу суть
І безконечне свято блакиті,
Що кожен прагне душею сягнуть.
Ніч одкровення ляже на плечі,
Зору явивши те, що нема.
Ти знову прагнеш до самозречень
Торкнуть вустами її чола...
Вогнем кохання дух спопеляєм,
Все злато світу – ніщо не варт,
Ми надто прагнем торкнутись раю,
Чи це не схоже на долі жарт?!
Не зупиняйся, минуле радо
Тебе до ніжних штовха обійм,
Бо лиш кохання над нами владне,
Заради нього – живи і мрій!
avatar
Прочитала другий раз і знову звеселила собі серце тим дзвінким і кумедним "СцЕдлик, сцедлИк, сцЕдлівОчка...", дякую за задоволення!
avatar
А сум на це не відповість - бо пролетів тебе наскрізь
І канув десь у небуття, не віднайдеш ні ти, ні я...
А якщо раптом і вернеться - ти не впускай його до серця! tongue
avatar
Незнані людям задуми Творця
І неосяжність світу незбагнена.
Ми є усі акторами на сцені
Театру, що ім'я йому "Життя".
В нім режисер сплітає у вінок
Непоєднане – віру та зневіру,
Буття яскраве – існування сіре,
Бездумність і шалений вир думок.
Сліпучий промінь тне небес блакить,
На світло дня лягає темінь ночі
І чорним круком дивиться нам в очі,
Тамуючи за снами ненасить.
Гірський струмок, напившись досхочу,
Зринає враз стосильно й стоголосо
І розриває плоть землі в покоси,
Задобрюючи бога від дощу.
І холод зим роз’ятрює вогонь
Гарячих душ, залюблених у волю,
В театрі цьому біль зціляють болем,
А самоту – теплом своїх долонь...
Там у безсилих зроджується сила,
Що вісь земну спроможна відхилить,
Тамують за любов'ю ненасить
Усі, хто прагне лету і окрилень.
Незнані досі задуми Творця,
Що є в театрі цьому режисером.
Приходьте – там завжди відкриті двері,
Театр чекає нового гравця!
avatar
Ми Словом можем істину донести,
І дух від Слова доброго воскресне!
Та пам'ятаймо: Слово - зброя грізна,
Скосити може, наче меч залізний...
cool
avatar
Дякую, Іванку, тобі також гарних свят, які б ніколи не закінчувались! tongue
avatar
Отримала неймовірне задоволення від мандрівки по селу Гнатка з Максимком, досі їх «СцЕдлик, сцедлИк, сцЕдлівОчка..." лунає у моїй голові, чекаю з нетерпінням на продовження! tongue
avatar
Дякую, Марієчко!
avatar
Та хочеться насправді у цьому світі хоч на крихту примножити світла і любові...
avatar
Ніч чекаю на той міх - видно, в лісі Дід приліг... tongue wacko
avatar
Дякую, моя крилата Подруго, тобі також найбільших Божих милостей бажаю не лиш у цьому році - до кінця віків!
avatar
Я з Тобою погоджуюсь!
avatar
Розумію Вас, сама така... cool
avatar
Без доброго борщу з духмяними пиріжками не дамо ради здолати барикади! tongue
avatar
Я лиш буду з Вами рада йти вперед на барикади! tongue
avatar
Дякую, Наталю!
avatar
Ігоре, мені завжди є близьким те, що ти пишеш і як думаєш, тому саме від тебе приємно отримувати як коментарі, так і побажання, знаю - вони щирі... дякую, Друже, добра і щастя навзаєм!
avatar
Бо вони про те, що болить кожну небайдужу душу...
avatar
Дякую, Наталочко!
avatar
Жадоба до славии затьмарює глузд
Убогим душею, в них правда, як гра.
На слово лукаве, що лине із вуст,
Не жде перемога – очікує крах!
Душевним сліпцям, як до віч не світи,
Прозріти не вдасться, чекати дарма.
Лиш чесно потрібно іти до мети –
У ницого зрадника завтра нема!
Якщо тобі недруг – у спину мечем,
Чи зради бур’яном твій стелиться шлях,
Ти знай, що є ті, що підставлять плече –
Із правдою в серці та світлом в очах!
avatar
А ти про кого?... це не художниця...
avatar
Дякую, Наталочко!
avatar
Час розставить все на місце свОє,
Буде мати - хто що заслужив,
А Госоподь і зрадника, й героя
Нагородить так, як він прожив!
avatar
Хочеться цього коментаря перенести ще до чималої кількості віршів, написаних на цьому сайті, та чи зрозуміють?...
avatar
Уміння, Друже мій, прощати -
Мистецтво справді чимале!
Хоч значно легше - стати катом
І злом помножувати зле...
Ми вибираємо свідомо -
Чи одягати маски нам.
Лиш пам'ятаймо, люди, хто ми?
І що внесемо в Божий храм?...
Форма входа
Друзья сайта
    (міні-чат)

    АВТОР-АДМІН САЙТУ: Facebook,
    Instagram,
    Viber: 0680839579
    E-mail: vagonta@gmail.com

Статистика
Copyright MyCorp © 2024 Хостинг від uCoz