Вт, 05.11.2024, 07:26
Меню сайту
Категорії каталогу
Проза [1047]
Прозові твори друкуються тільки тут
Відеовірші [134]
Аудіовірші [49]
Українцям [2698]
Вірш-пісня [545]
Вірші про Україну [1482]
Вірші про рідний край [808]
Вірші про мову [269]
Збірки поезії, поеми [112]
Абетка [23]
Акровірш [32]
Байка [108]
Загадки [15]
Верлібр [144]
Елегія [51]
Історичні вірші [290]
Вірш-усмішка [999]
Вірші про сім'ю [402]
Вірші про рідню [152]
Вірші про жінок [663]
Вірші про чоловіків [111]
Вірші про військових, армію [211]
Вірші про Перемогу, війну [415]
Вірші про кохання [3384]
Вірші про друзів [715]
Вірш-казка [132]
Казка (проза) [29]
Проза для та про дітей [19]
Вірші для дітей [334]
Вірші про дитинство [323]
Вірші про навчання [59]
Вірші про професію [83]
Вірші про eмiгрантів [147]
Вірші в перекладі [708]
Вірші про свята [203]
Вірші про спорт [18]
Вірші про природу [1224]
Вірш-тост, вірш-привітання [121]
Для мене поезія - це [191]
Поети [275]
Поетична майстерня [51]
Оповідання, про поетів, творчість [24]
Релігія [314]
Щастя - ... [600]
Жінка - ... [263]
Життя... [4484]
Філософам [1308]
Громадянину [907]
Метафізика [157]
Опитування для Вас:
Прочитавши вірш чи прозовий твір, коментар...
Всего ответов: 350

ШЛЯХ до ТВОРУ:  

         
Вірші/статті категорії та розділи української поезії, українська проза
    Твори за тематикою категорії та розділи української поезії, українська проза Життя...
 

Один

               

Ні голосів за вікнами, ні кроків,

Ні стогону чи шепоту зими.

Півсонний місяць дивиться впівока

На чорні пасма тихої пітьми.

Сіяння світле, як вино прозоре,

Гнітить мене печальним холодком

Підступності безжалісного горя,

Придуманого щойно за столом.

Од сяйва хочу кинутись навтьоки

Кудись униз – до витоків глибин…

Ні голосів за вікнами, ні кроків –

Один…

12.01.12


Додав: Did (12.01.2012) | Автор: © Кучерук Віктор
 
Розміщено на сторінці: Життя...

Поділіться цією новиною у Фейсбуці або роздрукуйте:

Переглянули твір - 2196 чол.
 
  
  у Вас # закладок

Автору за твір:

 



Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 26
avatar
1 мартин • 21:06, 12.01.2012 [Лінк на твір]
Чому при ,Вашому таланті Віршувати ,
Не закопати песимізму ,збоку хати
Втекти з придуманого,безжалісного горя за столом ,
До сплеканого,дзвінкого Щастя,припустим - за село ???

Коли в цім світі хтось один -
Його це щирий вибір !
Свого життя ,Він є ХАЗЯЇН !
Даруйте за верлібер . wink
avatar
3 Did • 21:33, 12.01.2012 [Лінк на твір]
Життя таке, Роиане, що сьогодні радієш чоиусь, а вже взавтра розчаровуєшся в своїй радості. Ось і пишеться так -весело та сумно, різне буває...
Дякую.
avatar
2 krimovska • 21:08, 12.01.2012 [Лінк на твір]
Кудись униз – до витоків глибин… багатозначно)))))
avatar
4 Did • 21:34, 12.01.2012 [Лінк на твір]
Хоч зрозуміла підтекст?..
avatar
5 InhearT • 21:46, 12.01.2012 [Лінк на твір]
пане Вікторе, твір гарний..))
але мене найбільше вразило те, що я сьогодні написав вірша, який теж називається "Один"...))
avatar
6 Did • 22:03, 12.01.2012 [Лінк на твір]
Буває...
Мені було б цікаво дізнатися про підгрунтя твого, Іване, вірша, може, поділишся, чи то таємниця?..
avatar
7 Asedo1949 • 22:25, 12.01.2012 [Лінк на твір]
За стіл саджаю своє горе,
І наливаю кварти дві.
Вино брунатово - прозоре,
Може побачу щось на дні.
avatar
8 Did • 22:50, 12.01.2012 [Лінк на твір]
Мабуть, що так, Катерино...
Дякую вам.
avatar
9 Viktorivna • 23:39, 12.01.2012 [Лінк на твір]
Підступності безжалісного горя,

Придуманого щойно за столом.
Уявляю. Сама щось таке, у творчому пориві, можу надумати. Головне вчасно спинитися і зайти на сайт, а тут - друзі!
Щось так вина захотілося... wacko
А вірш мені дуже сподобався! Засумувалася...
avatar
10 Did • 23:43, 12.01.2012 [Лінк на твір]
Вино приносить лише тимчасове полегшення, душу ним, Оксано, не обманеш...
Дякую тобі за розуміння.
avatar
11 Abigel • 23:55, 12.01.2012 [Лінк на твір]
Самотність визирає з рядків... Сумно. Буває...
Такий уже мінорний настрій... Але гарно, сильно виражений.
avatar
12 Did • 00:10, 13.01.2012 [Лінк на твір]
Нічого не зробиш, Марійко, - минеться...
Дякую.
avatar
13 maja • 01:28, 13.01.2012 [Лінк на твір]
Я на порозі самоти
Спіткнулась об ганчірку болю,
На ній мережані хрести
Із спогадів про нас з тобою,
Старі потоптані нитки –
Добряче їх пошматувало.
Ганчір’я, дірки і складки…
Я тут спіткнулась й ледь не впала.
avatar
15 Did • 01:41, 13.01.2012 [Лінк на твір]
Не лякайся спіткнутися та впасти, адже завжди можна підвестися і рухатися далі, - бійся випасти із вікна, життя, гурту...
Дякую тобі за гарний віршований коментар.
avatar
Ти не один - бо десь далеко я є,
Поглянь у небо - місячок сіяє,
Ми разом в його ніжимось промінні,
Душа не одинока і не тлінна...
І нас таких багато у цім світі,
Що прагнуть світ любов'ю воскресити...
avatar
16 Did • 01:46, 13.01.2012 [Лінк на твір]
То вчора було якесь відчуття слабкості, Наталю, а зараз я сильний і зовсім не один, вже не такий, яким здавався сам собі...
Дякую тобі.
avatar
В мене пару днів було також відчуття спустошення... втратила ( не фізично) дуже дорогу мені людину, яку вважала рідною... нині віднайшла іншу... життя триває!
avatar
18 Did • 01:59, 13.01.2012 [Лінк на твір]
Тепер буду ще годину здогадуватися про котру з подруг мова, бо чомусь відчуваю, що мова йде саме про жінку... Шкода, Наталко, проте, - буває...
avatar
Мені лиш шкода, що вона тепер тяжко страждає, всім навколо говорить, як вона мене любить і як їй тепер погано, а мені боїться вже щось навіть говорити... мабуть, пробачу, хай живе...але зарізала мене без ножа "г....а малолітня"... sad
avatar
20 Did • 02:16, 13.01.2012 [Лінк на твір]
Наталко, бачиш, як я добре відчуваю та знаю людей, відразу здогадався про кого йде мова...
Сьогодні згадували про неї в телефонній розмові з ...
avatar
А ти про кого?... це не художниця...
avatar
22 Did • 08:17, 13.01.2012 [Лінк на твір]
Ми говорили про лікарів та бардів, Наталю, художники нас не цікавили...
avatar
23 1952mikael • 15:18, 13.01.2012 [Лінк на твір]
Образно, емоційно, майстерно!
avatar
26 Did • 21:56, 13.01.2012 [Лінк на твір]
Дякую Вам, Михайле, за добрі слова.
avatar
Один...
Змогла Вас побачити і відчути у ту мить.
5!
avatar
25 Did • 21:55, 13.01.2012 [Лінк на твір]
Один, Наталю, тому, що:
Ти так поспішав із народженням,
Що я із своїм запізнилась...
Не пам'ятаєш цих слів?..
Дякую тобі.


Додати коментар:

Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ComForm">
avatar


ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин

(50 коментарів Ви можете переглянути на сторінці "НАШ ТОП ++")
leskiv: Єдине, що залишилось в українців зараз, це - віра в Господа. Наші "друзі" знову вже вкотре зрадили нас.

leskiv: Оптимістичний, життєстверджуючий вірш. respect


leskiv: Щиро дякую. s-7


     


Форма входуу
ОНЛАЙН - РОЗМОВНИК    
    (міні-чат)

    АВТОР-АДМІН САЙТУ: Facebook,
    Instagram,
    Viber: 0680839579
    E-mail: vagonta@gmail.com


НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА
Copyright MyCorp © 2006 Хостинг від uCoz