Ні голосів за
вікнами, ні кроків,
Ні стогону чи
шепоту зими.
Півсонний місяць
дивиться впівока
На чорні пасма
тихої пітьми.
Сіяння світле,
як вино прозоре,
Гнітить мене
печальним холодком
Підступності безжалісного
горя,
Придуманого
щойно за столом.
Од сяйва хочу
кинутись навтьоки
Кудись униз – до
витоків глибин…
Ні голосів за
вікнами, ні кроків –
Один…
12.01.12
|