ВЕРХОВНИЙ ЗОРНИЙ ПОГЛЯД
ВЕРХОВНИЙ ЗОРНИЙ ПОГЛЯД.
Тривожно тріщали сороки,
Їх гомін котився все ближче,
Зненацька здіймались мороки,
Неначе їх гнало вогнище.
Пусту стихію цей ґвалт збудив,
Піднявши чекання тривожне,
Хтось дику чутку умілу пустив,
Для всіх вчинив чуття сполошне.
І сталась би біда непоправна,
Оповита сорочим криком,
Якби не ясність зору справна,
Хаос спинивши мудрим світом.
За всім є владний чуйний догляд,
Він і є для всього судія,
Його Верховний зорний погляд,
Для нас аж від Господа сія.
Додав: Davudenko (29.03.2012)
| Автор: © Давиденко Іван
Розміщено на сторінці : Давиденко Іван
Поділіться цією публікацією у Фейсбуці :
Переглянули твір - 1666 чол.
у Вас # закладок
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 10
Порядок виводу коментарів:
За замовчуванням
Спочатку новi
Спочатку старі
Додати коментар :
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
( 50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++ ")
virchi : Вірш дихає вдячністю і новонародженою радістю. І справді, кожен день - як Божий дар.
НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА