НАВЧИЛАСЬ ВІРИТИ, ЛЮБИТИ
НАВЧИЛАСЬ ВІРИТИ, ЛЮБИТИ
Душа сахнулась, глянула угору,
І біль нараз знеморений притих,
Відчувши там свою святу опору,
Душа за мить злетіла до святих.
Тож недарма, їй там право дали,
Милість святу мудро роз’яснили,
Злість привичну, застарілу зняли,
Й Божим словом душу воскресили.
Тепер душа з Божого наказу,
У плоть свою, до життя вернулась,
Цінить його почала відразу,
Змінивши світ, людям посміхнулась.
Дух її коханням був забитий,
І кров буяла зовсім вже нова ,
Бо навчилась вірити, любити,
Бо мала Бога і його слова.
Додав: Davudenko (01.05.2012)
| Автор: © Давиденко Іван
Розміщено на сторінці : Давиденко Іван
Поділіться цією новиною у Фейсбуці або роздрукуйте :
Переглянули твір - 1327 чол.
у Вас # закладок
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 6
Порядок виводу коментарів:
За замовчуванням
Спочатку новi
Спочатку старі
Додати коментар :
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
( 50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++ ")
НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА