Дві пташки,
великі і вільні,
пливуть,
плавно й повільно,
в небесній блакиті,
до білизни розмитій,
закохані й молоді,
і ми –
красиві і молоді
пливемо обіч
одне одного
у прозорій
густо блакитній
озерній воді.
Ти!
Навчив мене
плавати!
Не боятись води.
Стихії водної –
непевної
небезпечної
підступної
привабливо-
прохолодної.
Скажи ж мені,
туго серця мого
необачного,
куди
без питань
і сумнівів жодних
у блакиті безодній
летить
у злагоді милій
пара благословенна ця
птахів вільнокрилих?
До самого сонця?
до спільного щастя?
до затишного для обох
свого кубельця?
А ти мені –
про майбутні
безпросвітні
будні.
В небесах чистих
урочистих
небесах –
єдиних для двох,
у вільному
спільному
добровільно
парному леті –
бачу я
тихе ствердження,
доказ усьому
сущому на планеті,
що Любов є Бог.
А ти мені –
про будні
непереможні
майбутні.
Оніміли ми,
небесним символом
до глибин
посеред озера
вражені:
які в них рухи
ідеально злагоджені!
Почуття справжні!
Між ними – правда
Між ними – Любов
То чому ж між нами –
людьми –
стільки сумнівів,
страхів,
умовностей
і умов?
І чому ти мені –
про будні
наші страшні
майбутні?
…Роз-пла-та –
безпросвітна самота.
Словеса – замість слів
Замість радості –
Лукавство і марнота.
А я хочу,
як ті пташки –
вільнокрило,
парою,
без сумнівів,
навіки.
Валю, - це ще одна, пракрасна і відверта, пісня дужі Вашої. Я відчуваю читання Ваших творів на затишній глядачу камерній сцені, я навіть чую з якою інтонацією це робить актор і скільки естетичної насолоди отримує слухач. Ваші маленькі, пстхологічні штрихи до портрету "людина" просто вводять в стан глибоких самодосліджень і діагностування довколишього всього серцем. Хай кожна хвилька життя надихає на нові і нові творчі злети!!!
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
у Вас 
0
