ПІДОЗРА Є ЩО ТАК ВОНА ГАДАЄ
ПІДОЗРА Є, ЩО ТАК ВОНА ГАДАЄ
Німа, глуха уже не розгадаю,
По виразу очей не розберу,
Підозра є, що злякана до краю,
Чи може грає з нами лживу гру.
У горлі в неї слів людських немає,
Чому судити більше не берусь,
Можливо свою волю не зламає,
Собі вивчати мову хоч якусь.
Для людей в неї розуму немає,
Слух рихтує у кузні коваля,
Невловні погляди свої ховає,
Коли знімає рибку з мотиля.
Туди, сюди ганяє дні і тижні,
В казну Державну оком зазира,
Туди сідає ніби хрущ на вишні,
І зелень всю безміру пожера.
Нарешті в неї, крізь важке хрипіння,
Прорвались дикі, ломані слова.
Та тож скавчання, владне голосіння,
В людей прохає знов свої права.
Німа глуха уже не розгадаю,
По виразу очей не розберу,
Підозра є що так вона гадає,
Що знов зіграє з нами лживу гру.
Додав: Davudenko (07.07.2012)
| Автор: © Давиденко Іван
Розміщено на сторінці : Давиденко Іван
Поділіться цією новиною у Фейсбуці або роздрукуйте :
Переглянули твір - 1608 чол.
у Вас # закладок
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 8
Порядок виводу коментарів:
За замовчуванням
Спочатку новi
Спочатку старі
Додати коментар :
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
( 50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++ ")
leskiv : Щиро дякую за коментар
leskiv : Пречудова у вас уява. Сподобався вірш.
НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА