НАРІКСЯ НА ПРЕСТОЛ
НАРІКСЯ НА ПРЕСТОЛ
Нарікся на престол, знехотя отак, Невже забув, яким ти був до цього. Від напасті йшов до нього навпростак, Крізь темні хащі, за гріхи, без Бога.
Совість не пекла, бо страждань не мала, Честь лилася, наче води крізь пісок, Зле ведіння - тобі із пекла сяло Як бальзам, твоїх укоханих порок.
Кривава пляма чаду й буревію, Весь час в душі сиділа зі злобою, Людей мутила, віру і надію , Змішала в одне ціле, для розбою.
Жахи чинив? тепер тобі їх вчинять, Дадуть напою з трутою лихою, Або двері пекла, тобі відчинять, Де огнем своїм, гріють із лихвою.
Додав: Davudenko (07.08.2012)
| Автор: © Давиденко Іван
Розміщено на сторінці : Давиденко Іван
Поділіться цією публікацією у Фейсбуці :
Переглянули твір - 1800 чол.
у Вас # закладок
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 2
Порядок виводу коментарів:
За замовчуванням
Спочатку новi
Спочатку старі
Додати коментар :
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
( 50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++ ")
Ludmilka : Дякую! Це ж приємно вміти любити кожну рису окремо. Мати бажання її роздивитись, зрозуміти.
leskiv : Було цікаво читати, хоча я надаю перевагу не розуму людини, а якостям її характеру. Розум також не завадить, але спершу - доброта.
kraynyuk46 : Дякую Вам, п. Таміло, за теплий відгук. Як не дивно, але
НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА