Всього коментарів: 6
Порядок виводу коментарів: 0Спам 1 ЛюК • 16:00, 21.11.2012 [Лінк на твір] І спершу було слово, Велике і пророче, І пустина розкрилась, Бо слово було творче... 0Спам 6 Davudenko • 18:46, 22.11.2012 [Лінк на твір] п. Людмила ВАШІ коментарі, для мене велика честь, тому вам щиро й щиро дякую і вибачаюсь за затримку. Спасибі ВАМ уклінне. 0Спам 2 Koshkina • 22:36, 21.11.2012 [Лінк на твір] Тема дуже серйозна ,п. Іване. Збивалася з ритму 0Спам 3 Davudenko • 23:38, 21.11.2012 [Лінк на твір] п. Ірино щиро вам дякую 0Спам 4 metman17L • 00:00, 22.11.2012 [Лінк на твір] Ваша правда, пане Іване: Мова - особливий, щедрий Божий дар. Гарно підібрана тема. 0Спам 5 Davudenko • 11:36, 22.11.2012 [Лінк на твір] п. ВАСИЛЮ дякую вам.

Додати коментар:

Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі

ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин

(50 коментарів Ви можете переглянути на сторінці "НАШ ТОП ++")

*** Під Твоїм захистом...***

leskiv: respect

...прилину до Тебе невинними рухами...

leskiv:

Розповім я вітру...

leskiv: Щиро дякую за коментар s-16

...Місяць Сонце цілує знов...

leskiv: Пречудова у вас уява. Сподобався вірш. respect

Форма входуу

ОНЛАЙН - РОЗМОВНИК

(міні-чат)

АВТОР-АДМІН САЙТУ: Facebook,
Instagram,
Viber: 0680839579
E-mail: vagonta@gmail.com

НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА

БОГ ДАВ МОВУ

БОГ ДАВ МОВУ

Бог дав мову, зацвіла надія живо, Без неї,серце зранене і хмарне. Не промове слово, чесно і сміливо, бо життя у німі сліпе й бездарне.

Блиск лиця, не знайде світло і покою, Нараз без слів, душа покине тіло, Беззвучні риси туманяться сльозою, Бо мова розум, вислів і світило.

Доки є, вона рідненька, має право, Богом дана, словом наміру сягти. Кличе розуми, урочисто в державу, Щоб подумать, як розв’язання звести.

Почувань своїх, до неньки не скриває, Богом дана, мова сонцем осяйна, Коли говорить, як соловей співає, Там де диво, враз з’являється вона.

Бог дав мову, зацвіла надія живо,
Без неї,серце зранене і хмарне.
Не промове слово, чесно і сміливо,
бо життя у німі сліпе й бездарне.

Блиск лиця, не знайде світло і покою,
Нараз без слів, душа покине тіло,
Беззвучні риси туманяться сльозою,
Бо мова розум, вислів і світило.

Доки є, вона рідненька, має право,
Богом дана, словом наміру сягти.
Кличе розуми, урочисто в державу,
Щоб подумать, як розв’язання звести.

Почувань своїх, до неньки не скриває,
Богом дана, мова сонцем осяйна,
Коли говорить, як соловей співає,
Там де диво, враз з’являється вона.