ЗРОСТАЄ ГУЛ, ЩО ГНІВ НА СИЛУ ТРОЇВ
ЗРОСТАЄ ГУЛ, ЩО ГНІВ НА СИЛУ ТРОЇВ Зростає гул, що гнів на силу троїв, Вина чия тут треба розібраться. Хто же ту печаль ту наругу скоїв, Кого із них зробити винуватця. Усіх схопити в мури поховати, Сказала думка наймана вражина. Вона так хоче неньку рятувати, що все суття загнала на чужину. На горі отці, пузиряться, смердять, Свої світи руками охопили. Казну схопили, так поїдом їдять, Себе богами в біса назначили. На нього моляться, лобами б’ються, За що і хто, те моління оправда. Від низин болі всі до них вернуться, Нехай їхній біс потворний зарида. Велике важко бухало на троні, Тікає з криком без волі напростець. Сиділо лячно в біса на поклоні. За його причастя, з лихом на вінець
Додав: Davudenko (12.03.2013)
| Автор: © Іван Давиденко
Розміщено на сторінці : Давиденко Іван
Поділіться цією новиною у Фейсбуці або роздрукуйте :
Переглянули твір - 1463 чол.
у Вас # закладок
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 8
Порядок виводу коментарів:
За замовчуванням
Спочатку новi
Спочатку старі
Додати коментар :
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
( 50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++ ")
leskiv : Щиро дякую за коментар
leskiv : Пречудова у вас уява. Сподобався вірш.
НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА