УСЕ ЗІЙШЛОСЬ ПО ЗАПОВІТУ

Я сотні раз проходив мимо тебе,
Без звад як є, до сонця, до свободи.
Багато раз мене вкривало небо,
На ніч, не маючи твоєї згоди.
 
Минулого свідоцтво незабутнє,
Від доріг своїх, що мали почуття.
Безмірне торжество моє майбутнє,
Мій світ узявши понесло на життя.
 
Крізь пал огню, крізь вкриті димом далі,
Ішло до мене, від рідного тепла ,
Моє життя, крізь болі і печалі,
Несло із цвітом, що матінка дала.
 
Нараз усе зійшлось по заповіту,
На щастя й радість, від тисячі думок.
Піднявши в небо пісню оповиту,
Таку рідненьку, як мамин голосок.