Хай розсудять нас спомини найкращі, Щоби наші вищі почесті знайти. Хай сказання те, випущене з пращі, Нам покаже, де святині, де чорти. Ох не проста буде, словесна битва, У такій розмові, хай покаже хист, Що краще нам, гріхи, чи та молитва, Чи троянди квітка, чи облудний лист. Нехай цей спомин ретельно прогляда, Тих проклятих, хто людей гнівити смів. Хто їх злість, таку нестерпну оправда, На полях позору, від терпких віків. Так торочить право честі і добра, На святині - вищі почесті людей. Не втаять їх слуги владного двора, Не сховають гнівний осуд від очей.
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
ruhlyvy:Пане Артуре, я мав би Вам тут щось втішне сказати, але я ніколи не казав і не кажу того, чого не думаю. Україна не обрала Чорновола на Провідника і тим прирекла себе н
ruhlyvy:Пане Артуре, про мене геть усе - у моїх творах! Читайте і вчіться, бо в мене є чому повчитися! А у тих, хто єлей ллє навкруги, нічому не вчіться, бо вони - гірші за
у Вас 
0
