Тільки я змужнію, розгадати мушу, Хто мене кохає, хто ярмо вдягає, Хвилею лихою, видуває душу, На біду схиляє, на печаль тягає. Мучитись не хочу, темінь не приймаю, За любов без краю, не піду до згуби. Хто добро не радить, до гріха впадає, За брехню зрадливу їм дивитись в зуби. Нищить час не буду, дух до смути звати, Зло я вбити мушу, суть гірку ворожу. Хто навіє стужу мушу проти стати, Серце не принижу, клятву не стривожу. Справедливо жити стану я навчатись, Надійшли вже строки, на любов погляну. Ось моя святиня - треба поклонятись, Дай я подивлюся - на свою кохану. Хай іде за мною, якщо має змогу, Серце так зрадіє, ось моє надбання. Ті чи інші шати, хай візьме в дорогу, Очі заяснілі і своє кохання.
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
virchi: Так якщо я бачу такі коментарі, то одразу видаляю їх. Відповідно на окремих сторінках цих коментарів не буде. Також користувачі блокуються, якщо вони надсилали подібне...
virchi: Та це було радше риторичне запитання 🙂 Бо інколи переклад звучить так, ніби його ще тільки шукають. У будь-якому разі дякую за працю й вправляння, без іронії.
ivanpetryshyn: Якщо це був спам- це дужже погано: вороги залізли на наші поетичні ниви! Треба більшої безпеки для сторінки. Я - лише автор/віршопис/перекладач: нема