ШОБ НЕНЬКА ЗНОВУ КВІТИ ОДЯГЛА
ЩОБ НЕНЬКА ЗНОВУ КВІТИ ОДЯГЛА
Навала вітрюганів в бродах літа,
Котрі женуть для певної мети.
Ламають затишок калини квіти,
Ламають далі, мрії і мости.
Низеньке сонце на відстані руки,
Що запрошує на ніч казкову.
Яку імлиста тьма гоне на хмарки.
Котра хоче потемніння знову.
Медові квіти яблуня вдягає,
Зібрались роси сяючі в траві,
Веселка в них переблиском сіяє,
Котра не буде думи в голові.
Вітчизна люба, обрій понад гаєм,
Дорога наче глянцева дуга.
Нехай безкрає повниться вражає,
Щоб ненька знову квіти одягла.
Додав: Davudenko (04.03.2014)
| Автор: © Іван Давиденко
Розміщено на сторінці : Давиденко Іван
Поділіться цією публікацією у Фейсбуці :
Переглянули твір - 1514 чол.
у Вас # закладок
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 8
Порядок виводу коментарів:
За замовчуванням
Спочатку новi
Спочатку старі
Додати коментар :
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
( 50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++ ")
leskiv : Совість завжди не була в пошані, особливо у важкі часи.
НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА