Ой, на Івана, ой, на Купала юна Іванна квітку шукала, квіти зривала, вінок сплітала, до річки ходила, віночок носила, у річку пускала та все примовляла: «Пливи, вінок, за водою, де трава зелена, як зустрінеш мою долю, приведи до мене. Я простелю ясні зорі на стежину шлюбну, через ріки, через гори йтимо я і любий. Я покладу ліки-квіти до ніг його милих, будем жити та любити, будемо щасливі! Через полум'я стрибнемо, як через невдачі. Бог дай сили, ми знайдемо відповідь задачам!»
Пісня , а може й дума , звучала б , тільки музики немає...
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
virchi:Дуже сильний, гострий і водночас глибокий вірш. У ньому відчувається не просто критика, а біль за правду, справедливість і відповідальність перед людьми. Особливо влучно з
virchi:Дуже образний і глибокий вірш. 🌿 Стільки різних перевтілень — і зрештою все одно повернення додому. Особливо сподобався фінал: простий, але дуже сильний. ❤️
у Вас 
0
