Ой, на Івана, ой, на Купала юна Іванна квітку шукала, квіти зривала, вінок сплітала, до річки ходила, віночок носила, у річку пускала та все примовляла: «Пливи, вінок, за водою, де трава зелена, як зустрінеш мою долю, приведи до мене. Я простелю ясні зорі на стежину шлюбну, через ріки, через гори йтимо я і любий. Я покладу ліки-квіти до ніг його милих, будем жити та любити, будемо щасливі! Через полум'я стрибнемо, як через невдачі. Бог дай сили, ми знайдемо відповідь задачам!»
Пісня , а може й дума , звучала б , тільки музики немає...
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
ruhlyvy:Пане Артуре, я мав би Вам тут щось втішне сказати, але я ніколи не казав і не кажу того, чого не думаю. Україна не обрала Чорновола на Провідника і тим прирекла себе н
ruhlyvy:Пане Артуре, про мене геть усе - у моїх творах! Читайте і вчіться, бо в мене є чому повчитися! А у тих, хто єлей ллє навкруги, нічому не вчіться, бо вони - гірші за
у Вас 
0
