Всього коментарів: 9
Порядок виводу коментарів: 1Спам 1 Sofi • 11:09, 30.06.2009 [Лінк на твір] Сильно! Катюню, рано ще про це писати... сама знаєш, що вірші - то свого роду програмування майбутнього..... запрограмуй його на те, щоб з нами лишитись.... Добре? 1Спам 2 К@труся • 11:37, 30.06.2009 [Лінк на твір] Дякую, Софієчко! Так це ж не програмування)) Так, роздуми) 1Спам 3 Katya • 11:50, 30.06.2009 [Лінк на твір] Вічна проблема земного буття... Мабуть кожен з нас ставить такі питання перед собою. Вважаю, що справжній поет лишає по собі тонке мереживо слів - свою власну поезію. Дуже гарно, Катрусю, тобі уклін доземний за витончене словосплетіння! 0Спам 4 К@труся • 11:56, 30.06.2009 [Лінк на твір] Безмежно вдячна за відгук! Особливо Вам! 0Спам 5 Did • 16:26, 30.06.2009 [Лінк на твір] Молодець, що роздумувати про свій слід починаєш уже сьогодні, що тобі небайдуже, яким він залишиться після тебе. 0Спам 6 45tom • 19:21, 30.06.2009 [Лінк на твір] Цей вірш важко коментувати...Серйозні слова про вічне, і з чим прийдемо туди,з яким багажем і що скажемо на останньому суді.... Про себе я колись писав так.. Швидше й швидше всі рухи по колу по спіралі як вир на воді мало зерен а більше полови на суд божий несу на собі... 1Спам 7 octava • 22:54, 30.06.2009 [Лінк на твір] Які рядки залишаться в тумані? Сльоза чи сонце зблиснуть із-під вій? Хай кожен вірш звучить, немов останній. Один-єдиний. Неповторно-твій. Ось вона, наша "мудра юність". І як їй не аплодувати? 1Спам 8 COCODE • 23:43, 30.06.2009 [Лінк на твір] А мене це трошки налякало. Також думаю, що рано таке писати. Але зрештою, раз написала, то життя віршу вже дала. Гарно написано Катя. Рано, але гарно. 0 9 spydut • 16:27, 29.08.2021 [Лінк на твір] дні що пройшли ніколи не спіймати

Додати коментар:

Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі