Його вуста, знайшли її вуста

ЙОГО ВУСТА, ЗНАЙШЛИ ЇЇ ВУСТА

Люблю тебе, говорить він дівчині,

Від слів отих, хилилася вона,

До милого лиця, до слів причини,

Рвалась сила гаряча, чарівна.

Його вуста, знайшли її вуста,

Злилися в безкінечнім поцілунку,

Моління та благання річ пуста,

Від любові усім нема рятунку.

Вона палка, бо душі їх полонить,

Серця терзає й груди піднімає,

У поривах б’ється, у дзвони дзвонить

Коли зітха, свій подих уриває.