Його вуста, знайшли її вуста
ЙОГО ВУСТА, ЗНАЙШЛИ ЇЇ ВУСТА
Люблю тебе, говорить він дівчині,
Від слів отих, хилилася вона,
До милого лиця, до слів причини,
Рвалась сила гаряча, чарівна.
Його вуста, знайшли її вуста,
Злилися в безкінечнім поцілунку,
Моління та благання річ пуста,
Від любові усім нема рятунку.
Вона палка, бо душі їх полонить,
Серця терзає й груди піднімає,
У поривах б’ється, у дзвони дзвонить
Коли зітха, свій подих уриває.
Додав: Davudenko (04.03.2012)
| Автор: © Давиденко Іван
Розміщено на сторінці : Давиденко Іван
Поділіться цією публікацією у Фейсбуці :
Переглянули твір - 1499 чол.
у Вас # закладок
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 2
Порядок виводу коментарів:
За замовчуванням
Спочатку новi
Спочатку старі
Додати коментар :
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
( 50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++ ")
kraynyuk46 : Дякую, пані Таміло! Вітаю Вас з Новим 2026 роком! leskiv : Дякую. Писала вірша, думаючи про міндічів(бліх) у нашій країні, які не дають Україні (Коту) нормально жити.
leskiv : Приєднуюся до ваших побажань усім українцям.
leskiv : Рада, що ви маєте таку чудову Музу.
НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА