іван Федорович Гребенюк (* 23 березня 1918, Шкурпели — † 27 березня 1982, Київ) — український радянський письменник, поет, підполковник.
-==============-------------------
Осока (Нечитайло) Сергій Олександрович (* 23 березня 1980 р.) — український поет, перекладач. Член Національної спілки письменників України з 2002 року.
Один з віршів поета
19
вставало сонце кіт на шторах висів і висів світ повернутий навспак з-під тарілок недопалків і джинсів виборсувався синій Пастернак
зсувалося на ноги покривало і ти як безпритульна як свята в моїх обіймах сяяла і спала а я тебе чомусь не пам'ятав
ні імені ні племені ні роду ні як ми вдвох прибилися сюди лиш на губах вчорашні насолоди благали аспірину і води
позривані у потемках із тіла на килимі валялись лахмани і я лежав соромлячись безсило ранкової своєї голи
... Читати далі
Ке́сар Омеля́нович Андрійчу́к (* 9 (22) березня 1907, село Латанці Брацлавського повіту Подільської губернії, нині в складі села Тростянець Тиврівського району Вінницької області — † 7 серпня 1958, смт Тиврів Вінницької області) — український поет. Псевдоніми: К. Бубела, Видючий. Жертва Сталінських репресій Уривок поезії
Бунтарять дні … Вогні над містом , Цвітуть серця мільйонних мас , А сонце – жменями намисто , А сонце – ранковий сурмач . -=--------------------------=------------------------ Васи́ль Андру́шко (*22 березня 1953, Ланчин) — український маляр, скульптор, поет. Один з віршів
* * * У коридорі між свідомістю і під Гніздяться хижі птахи На обід Приправлена серйозністю і шармом У них сьогодні буде мармуляда З дверей округли Виповзають гади За дверей навпроти Вилітають голуби Але На тих що повзають Нема вини ... Читати далі
Григо́рій Проко́пович Бідня́к (*21 березня 1933, Марганець) — український поет. Заслужений працівник культури України. Уривок вірша Батько і мати – два сонця гарячих, Що нам дарують надію й тепло. Батько і мати – у долі дитячій Тільки, щоб щастя з ними було. -================================= Євге́н Петро́вич Гуди́ма (21 березня 1941 року, с. Крупець, Радивилівського району, Рівненської області) — педагог, поет, громадський діяч. Один з віршів поета
Євген ГУДИМА
МАГІЧНЕ ДЖЕРЕЛО
Під синім небом України І на землі її святій Мого народу пісня лине, Як свідок долі і подій. У ній співають ріки й гори, Метуть сніги і квітне гай, У ній тече рікою горе І радість ллється через край. З нею орали і косили, Не раз підводились з колін, Вона подвоювала сили, Коли лунав на сполох дзвін. В ній чути свист каміння з пращі, <
... Читати далі
Любо́в Євге́нівна Бенеди́шин (* 20 березня 1964, Сокаль) — українська поетеса й перекладачка, член Національної спілки письменників України. Мені дуже шкода що на нашому сайті так мало видатних поетів , членів Національної спілки письменників України , а якщо вони є , то згодом , з різних причин ( надіюся не з гордині , зарозумілості ) , з часом перестають друкуватися на сайті , перестають правдивенько передавати свої почуття для нас , скромних творців , друзів їх слабшеньких , може менше навчених , але ніяк не менше бажаючих творити і ділитися словом , вчитися і научатися . Якщо хтось , (надіюся) із сильних поетів прочитає це , надіюся …, буде друкуватися і тут , а не тільки на інших сайтах … Може зміняться і правила деякі ( якщо буде багато авторів ) , а то такі сайти як цей будуть лише розглядати як стартові майданчики для початку своєї карєри , а згодом … і позабудеться гніздо , яке їх вивело у світ . Мені шкода , що у світі цьому добро так швидко забувається , і мені шкода
... Читати далі
Макси́м Таде́йович Ри́льський (*7 (19) березня 1895, Київ — †24 липня 1964, Київ) — український поет, перекладач, публіцист, громадський діяч, академік АН України. 19 березня
Наведу цитати з творів академіка , поета М.Рильського • Як парость виноградної лози, Плекайте мову. Пильно й ненастанно Політь бур'ян. Чистіша від сльози Вона хай буде. Вірно і слухняно Нехай вона щоразу служить вам, Хоч і живе своїм живим життям. («Мова», 1956)[1] • У світі найкраще — визволення крик. • Хто поверне в рабство ту країну, Де стяг свободи затрепетав? • Є сотня мов, а правда лиш одна. • Щасливий поет, що «не може втекти» від своєї пісні… • Викладати мову — це означає, передовсім, прищеплювати любов до мови. • Вміє розставатись той, хто вмів любить. • Коли зійдеться три українці, то це вже хор. • І прописні істини потребують, щоб їх часом нагадували. • Горді
... Читати далі
Лі́на Васи́лівна Косте́нко (* 19 березня 1930, Ржищів, Київська область) — українська письменниця-шістдесятниця, поетеса. Мати Оксани Пахльовської. Лауреат Шевченківської премії (1987), Премії Антоновичів (1989), премії Петрарки (1994).
Наведу лише цитати з творів видатної поетеси • І все на світі треба пережити. І кожен фініш — це, по суті, старт. І наперед не треба ворожити, і за минулим плакати не варт. («Пісенька з варіаціями»)[1] • Чужа душа — то, кажуть, темний ліс. А я скажу: не кожна, ой не кожна! Чужа душа — то тихе море сліз. Плювати в неї — гріх тяжкий, не можна. («Маруся Чурай»)[2] • Нації вмирають не від інфаркту. Спочатку їм відбирає мову.[3] • В дитинстві відкриваєш материк, Котрий назветься потім — Батьківщина.[3] • Не треба думати мізерно, Безсмертя є ще де-не-де…[3] • Я б просила у цьому сторіччі хоч би той магазинний мінімум: люди, будьте взаємн
... Читати далі
Е́мма Іва́нівна Андіє́вська (*19 березня 1931, Сталіно, нині Донецьк) — українська письменниця, поетеса та художниця, що працює у стилі сюрреалізму та герметизму.
Журнал «Сучасність» № 7 , липень 1961 р
ЕММА АНДІЄВСЬКА
ЗМІНА ПОГОДИ
Кільчаткою весь зір хоронить , Полощеться на стружки з ягід . В розкриті грозові хороми Туман , в колодках , обгорілий , В повітрі вимигтівши ями , На мить у потойбічне вяне ; Підводиться , і плину ворох , На поспіх сплетений із півня , Проломлюється в кожний порух , В клітину кожну , як запілля , І , мов цього було замало , Довалює , що не упало ; Туман …
Багато авторів , (поетів) , користуються тільки класичною поезією , і навіть в чорнових примірниках , тобто в своїх творчих кабінетах , нітрохи не пробують відійти від класичних розмірів , ритмів , рифм , римування і т.д. А головне класично ясних зміст
... Читати далі
