Скільки на небі зірок? Про це з точністю навіть вченим важко сказати, а скільки років минуло з того дня, як людина вперше покохала? Тисячу, десять чи взагалі мільйони й мільйони років до нашої ери? І не раз сучасну людину огортає цікава думка: хто так сильно, віддано і неповторно навчив людське єство кохати? Лише одній істоті в цьому світі із всіх земних створінь дано "кошика" з природними відчуттями: воно приходить і ніби два контакти перемикаються між собою, десь там у глибині, а по тілу біжать прекрасні потоки гарячої крові... І тоді, саме тоді, людині дано робити такі прекрасні речі і, водночас, дуже безглузді подвиги і дії, які безперечно для неї є не безглуздям, а справжнім проявом кохання. Та скільки б не було присвячено віршів, романів, чи крилатих висловів коханню, з кожною хвилиною життя, люди пишуть нові й нові творчі відкриття, щоб якось по своєму, інакше підійти і стати поряд з цим почуттям у "кайдани щастя", створюючи невідоме почуття,
... Читати далі
Унікальна книга. Такою була перша моя думка після попереднього ознайомлення з солідним високоякісним виданням «Казки Карпат про тварин». 360-сторінкова книга побачила світ в ужгородському видавництві «Патент». Упорядкував цінне видання, підготував для нього тексти, вступну статтю, примітки та словник Іван Хланта. Цей невтомний, усіма знаний фольклорист, кандидат філологічних наук, доктор мистецтвознавства чимало віддав сил і часу для того, аби ця книга дійшла до читача. Зрештою, він видав понад 70 книг, значна частина яких є цінним фольклорним зібранням. Беручи до рук цю книгу, передусім, привертає увагу тверда кольорова обкладинка, на якій зображені улюблені дитячі герої казок, про яких читаємо на сторінках видання. Книга чудово ілюстрована. Перед кожним текстом казки читач має нагоду милуватися прекрасними малюнками художника Мирослава Аронця. «Я рішуче ставлю народну казку недосяжно вище від усіх оповідань, написаних спеціально для дітей освіченою літературою» - цей ві
... Читати далі
"N" бізнесмен нашого міста виявив бажання побудувати наркологічний центр.Подаючи заявку до Міськради вказав:
Йому потрібна лише територія під комплекс.Усі витрати,пов"язані із будівництвом,закупівлею обладнання,обслуговуюючим персоналом і т.д.
він бере на себе.Міській раді лише потрібно затвердити план,прийняти відповідну постанову і виділити територію.
Але протягом 7 місяців Рада так і не зуміла знайти "відповідну територію"."Там горбок є,а там ямка".Залишилось питання:чому на новобудови та котеджні райони місце є,а на наркологічну клініку так і не знайшлося???Можливо відповідь банальна-але за територію для житлового будівництва платять...
Від мене особисто:"Звичайно розбудова міста то добре,але щоб не сталося,що нікому буде жити в ньому"(наркоманія це-епідемія,а як можна зупинити епідемію без лікарні???)Але їм видніше-вони нагорі.
В Лозівському краєзнавчому музеї відкрито першу персональну виставку
молодого скульптора Олега Кузуба. Увазі глядачів представлено
взагалі-то порівняно небагато робіт – лише 31. Але яких! Їх, мабуть,
неможливо назвати класичними. «Класикою» можна вважати хіба що дві
голови: голова немолодої вже жінки у якомусь середньовічному капелюшку
і голова… ні, назвати її точним відтворенням анатомічної частини людини
неправильно. Це – почуття. Трохи підняте догори обличчя, прикриті очі,
солодко-втішний вираз губ – насолода, екстаз!
Вибух в Албанії: Кількість жертв зростає
16 березня 2008, 13:51
Кількість загиблих від вибуху збройових складів, який стався у суботу, 15 березня, в Албанії, зросла до семи чоловік, повідомив прем’єр-міністр країни Салі Беріша, передає Газета.ru.
Постраждали більше 240 чоловік. Тіла ще двох загиблих були знайдені на складах зброї.
На своїй прес-конференції в неділю, 16 березня, прем’єр сказав, що наразі в лікарнях знаходяться 243 поранені, 10 осіб вважаються зниклими.
Раніше повідомлялося про 5 жертв події.
У міністерстві охорони здоров’я Албанії заявили, що число загиблих може значно зрости, оскільки в той час, коли почалися вибухи, на складі знаходилися як мінімум 60 військовослужбовців.
Нагадаємо, перші вибухи прогриміли близько півдня за місцевим часом за 12 кілометрів на північ від Тірани. Причина вибухів поки не встановлена.
Жителів довколишньої місцевості евакуювали.
Свою допомогу Албанії вже запропон
... Читати далі
Щорічно відзначаючи День пам’яті героїв Крут, мимоволі задумуємось над
долею сучасної молоді. Адже молода жертва в боротьбі з чужою силою для
кожного покоління українців стає ледь не історичною закономірністю.
Наші матері з жалем згадують які молоді, гарні і віддані Україні хлопці
загинули в боротьбі УПА. Кажуть, що таких тепер немає… Напевно є, але
вони інакші і боротьба в них інакша. Виникає затаєна думка: чи можуть
бути нові Крути? Більшість скаже, що ні. Проте нам важко позбутись
переживань за нашу молодь, пам’ятаючи як історія клала на плечі кожного
молодого покоління новий хрест української долі. Здається, що вже
такого не буде. Але чи знаємо і розуміємо все, що діється з Україною?
Без цього знання ми не зможемо бути впевненими у власному майбутньому.
Якщо провести паралелі з передісторії трагедії під Крутами до
сьогоде
... Читати далі
На початку року, у
зв'язку з проблемами постачань газу на сайті МАЙДАН з'явилася цікава
стаття - " Пам'ятай про газ! Не купуй російське!". Ось зміст цієї
статті:
Вчергове в перші дні Нового року Москва та її "Газпром" розпочинають
газовий рекет проти України. Але у кожного українця також є важелі
впливу на агресивного сусіда: НЕ СПОЖИВАТИ вироблену ним продукцію!
В Лозівському краєзнавчому музеї відкрито першу персональну виставку
молодого скульптора Олега Кузуба. Увазі глядачів представлено
взагалі-то порівняно небагато робіт – лише 31. Але яких! Їх, мабуть,
неможливо назвати класичними. «Класикою» можна вважати хіба що дві
голови: голова немолодої вже жінки у якомусь середньовічному капелюшку
і голова… ні, назвати її точним відтворенням анатомічної частини людини
неправильно. Це – почуття. Трохи підняте догори обличчя, прикриті очі,
солодко-втішний вираз губ – насолода, екстаз! 
Щорічно відзначаючи День пам’яті героїв Крут, мимоволі задумуємось над
долею сучасної молоді. Адже молода жертва в боротьбі з чужою силою для
кожного покоління українців стає ледь не історичною закономірністю.
Наші матері з жалем згадують які молоді, гарні і віддані Україні хлопці
загинули в боротьбі УПА. Кажуть, що таких тепер немає… Напевно є, але
вони інакші і боротьба в них інакша. Виникає затаєна думка: чи можуть
бути нові Крути? Більшість скаже, що ні. Проте нам важко позбутись
переживань за нашу молодь, пам’ятаючи як історія клала на плечі кожного
молодого покоління новий хрест української долі. Здається, що вже
такого не буде. Але чи знаємо і розуміємо все, що діється з Україною?
Без цього знання ми не зможемо бути впевненими у власному майбутньому.
Якщо провести паралелі з передісторії трагедії під Крутами до
сьогоде