В Лозівському краєзнавчому музеї відкрито першу персональну виставку
молодого скульптора Олега Кузуба. Увазі глядачів представлено
взагалі-то порівняно небагато робіт – лише 31. Але яких! Їх, мабуть,
неможливо назвати класичними. «Класикою» можна вважати хіба що дві
голови: голова немолодої вже жінки у якомусь середньовічному капелюшку
і голова… ні, назвати її точним відтворенням анатомічної частини людини
неправильно. Це – почуття. Трохи підняте догори обличчя, прикриті очі,
солодко-втішний вираз губ – насолода, екстаз!
Вибух в Албанії: Кількість жертв зростає
16 березня 2008, 13:51
Кількість загиблих від вибуху збройових складів, який стався у суботу, 15 березня, в Албанії, зросла до семи чоловік, повідомив прем’єр-міністр країни Салі Беріша, передає Газета.ru.
Постраждали більше 240 чоловік. Тіла ще двох загиблих були знайдені на складах зброї.
На своїй прес-конференції в неділю, 16 березня, прем’єр сказав, що наразі в лікарнях знаходяться 243 поранені, 10 осіб вважаються зниклими.
Раніше повідомлялося про 5 жертв події.
У міністерстві охорони здоров’я Албанії заявили, що число загиблих може значно зрости, оскільки в той час, коли почалися вибухи, на складі знаходилися як мінімум 60 військовослужбовців.
Нагадаємо, перші вибухи прогриміли близько півдня за місцевим часом за 12 кілометрів на північ від Тірани. Причина вибухів поки не встановлена.
Жителів довколишньої місцевості евакуювали.
Свою допомогу Албанії вже запропон
... Читати далі
Щорічно відзначаючи День пам’яті героїв Крут, мимоволі задумуємось над
долею сучасної молоді. Адже молода жертва в боротьбі з чужою силою для
кожного покоління українців стає ледь не історичною закономірністю.
Наші матері з жалем згадують які молоді, гарні і віддані Україні хлопці
загинули в боротьбі УПА. Кажуть, що таких тепер немає… Напевно є, але
вони інакші і боротьба в них інакша. Виникає затаєна думка: чи можуть
бути нові Крути? Більшість скаже, що ні. Проте нам важко позбутись
переживань за нашу молодь, пам’ятаючи як історія клала на плечі кожного
молодого покоління новий хрест української долі. Здається, що вже
такого не буде. Але чи знаємо і розуміємо все, що діється з Україною?
Без цього знання ми не зможемо бути впевненими у власному майбутньому.
Якщо провести паралелі з передісторії трагедії під Крутами до
сьогоде
... Читати далі
На початку року, у
зв'язку з проблемами постачань газу на сайті МАЙДАН з'явилася цікава
стаття - " Пам'ятай про газ! Не купуй російське!". Ось зміст цієї
статті:
Вчергове в перші дні Нового року Москва та її "Газпром" розпочинають
газовий рекет проти України. Але у кожного українця також є важелі
впливу на агресивного сусіда: НЕ СПОЖИВАТИ вироблену ним продукцію!
Власник українського паспорта Андрій В. уже майже півтора десятиліття
живе на два доми. Перший із них — у тихому обласному центрі Західної
України, другий — у Лондоні. Втім із кожним днем такого життя він
щоразу більше сумнівається, котру з його осель варто називати першою.
Спробу повернутися додому і розпочати все з нуля він уже робив: як і
більшість його колег, одразу ж після Помаранчевої революції. Але швидко
зрозумів, що погарячкував — і повернувся до Туманного Альбіону. Причина
цього — не тільки роздовбані та неосвітлені західноукраїн
... Читати далі
Українській нації дотепер не було властиве хамське ставлення до
ближнього. Молодший мав поступитись місцем старшому, не смів
сперечатись із дідусем нарівні. У наш час це може видатись дивним, але
молодий парубок не наважувався навіть закурити при старших. А щодо
лихослів’я – не було цього в українській родині. Пам’ятаю як ми сім’єю
читали Біблію і мене завжди неприємно вражала біблійна оповідь про
Хама, який посміявся з батька, що п’яний і нагий лежав на землі.
Хамство
серед українців набуло поширення зовсім недавно. Ми спостерігаємо цю
ганьбу в поведінці деяких впливових і не дуже де
... Читати далі
Вітаю Вас, вельмішановневне панство! Вітаю з святом, початком роботи Конгресу Українців Севастополя! Мені
здається, що лише Громадські організації українців ще залишаються поза
політичними негараздами, стоять з боку від злого духа політпройдох,
кумів, сватів, відвертих зрадників з українськими коріннями: пихатих
генералів та рядових української п`ятої колони. Тому низькій уклін Вам,
шановні друзі – прийміть щире вітання від українського Криму, від
Народного Руху України.
Майже 18 років чекає український Крим,
що хтось у Києві таки зверне увагу на український духовний занепад на
маленькому півострові. Під страшні, галасні, образливі та брехливі
вигуки про насильницьку українізацію – занепад всього українського:
мови, культури, історії, владних стосунків... всього того, що нагадує
вільну, незалежну, демократи
... Читати далі
В Лозівському краєзнавчому музеї відкрито першу персональну виставку
молодого скульптора Олега Кузуба. Увазі глядачів представлено
взагалі-то порівняно небагато робіт – лише 31. Але яких! Їх, мабуть,
неможливо назвати класичними. «Класикою» можна вважати хіба що дві
голови: голова немолодої вже жінки у якомусь середньовічному капелюшку
і голова… ні, назвати її точним відтворенням анатомічної частини людини
неправильно. Це – почуття. Трохи підняте догори обличчя, прикриті очі,
солодко-втішний вираз губ – насолода, екстаз! 
Щорічно відзначаючи День пам’яті героїв Крут, мимоволі задумуємось над
долею сучасної молоді. Адже молода жертва в боротьбі з чужою силою для
кожного покоління українців стає ледь не історичною закономірністю.
Наші матері з жалем згадують які молоді, гарні і віддані Україні хлопці
загинули в боротьбі УПА. Кажуть, що таких тепер немає… Напевно є, але
вони інакші і боротьба в них інакша. Виникає затаєна думка: чи можуть
бути нові Крути? Більшість скаже, що ні. Проте нам важко позбутись
переживань за нашу молодь, пам’ятаючи як історія клала на плечі кожного
молодого покоління новий хрест української долі. Здається, що вже
такого не буде. Але чи знаємо і розуміємо все, що діється з Україною?
Без цього знання ми не зможемо бути впевненими у власному майбутньому.
Якщо провести паралелі з передісторії трагедії під Крутами до
сьогоде
Власник українського паспорта Андрій В. уже майже півтора десятиліття
живе на два доми. Перший із них — у тихому обласному центрі Західної
України, другий — у Лондоні. Втім із кожним днем такого життя він
щоразу більше сумнівається, котру з його осель варто називати першою.
Спробу повернутися додому і розпочати все з нуля він уже робив: як і
більшість його колег, одразу ж після Помаранчевої революції. Але швидко
зрозумів, що погарячкував — і повернувся до Туманного Альбіону. Причина
цього — не тільки роздовбані та неосвітлені західноукраїн
